Закон № 2142: чергові податкові зміни

5 квітня 2022 року на сайті газети «Голос Україні» було опубліковано Закон від 24.03.2022 № 2142-IX, яким унесено зміни до податкового законодавства у зв’язку з воєнним станом в Україні. Закон набув чинності з дня його опублікування, тобто з 5 квітня 2022 року. Що саме змінилося – читайте в нашому огляді.

Єдиний податок за ставкою 2 %

Зміни й уточнення внесені до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК). Розглянемо їх докладніше.

Дозволені операції (п. 9.3)

Розширено перелік операцій, які можуть здійснювати юридичні та фізичні особи, що перебувають на сплаті ЄП за спеціальною ставкою. Так, з 5 квітня дозволено імпорт таких підакцизних товарів, як:

• легкові автомобілі, кузови для них, причепи, напівпричепи;
• мотоцикли;
• транспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб;
• транспортні засоби для перевезення вантажів.

Нові правила переходу на сплату ЄП за ставкою 2 % (п. 9.8)

Для переходу на сплату ЄП за ставкою 2 % (з іншої системи оподаткування, групи, ставки) або вибору такої системи оподаткування (у момент держреєстрації суб’єкта господарювання, далі – СГ) подається заява. Форма такої заяви затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308 (ідентифікатори форми J0102003 – для юросіб, F0102003 – для фізосіб). Причому розрахунок доходу за попередній календарний рік разом із заявою не подається – це прямо передбачено у ПК.

Якщо заява була подана до 1 квітня, СГ уважається платником ЄП за ставкою 2 % з 1 квітня.

Також заяву можна подати і після 1 квітня, у цьому випадку платник податків уважатиметься платником ЄП за ставкою 2 % з наступного робочого дня після подання заяви.

Для новостворених СГ строк подання заяви становить 10 днів з дня держреєстрації, і такі СГ уважаються платниками ЄП третьої групи з дня їх держреєстрації.

Також, якщо СГ не має можливості подати заяву в електронній формі за місцем свого обліку, він може подати заяву в паперовій формі до будь-якого найближчого органу ДПС (п. 69.26 підрозд. 10 розд. ХХ ПК; роз’яснення ДПС).

Порядок визначення доходу (п. 9.4)

Уточнено, що дохід, який підлягає обкладенню ЄП за ставкою 2 %, визначається згідно з п. 292 ПК. Такий порядок діяв і раніше, тому добре знайомий усім платникам ЄП.

Звітний період і подання декларації з ЄП та Звіту з ЄСВ (п. 9.6, 9.7)

У попередній редакції п. 9.7 підрозд. 8 розд. ХХ ПК був передбачений квартальний звітний період. Тепер же ситуація змінилася, і податковим періодом для платників ЄП за ставкою 2 % є календарний місяць. Тобто декларація подається протягом 20 днів після закінчення звітного місяця. Звичайно, це передбачає і нову форму декларації.

Задекларована сума податкового зобов’язання підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення строку для подання декларації.

Фізособам-підприємцям – платникам ЄП за ставкою 2 % слід зважити на такі нюанси:

• для визначення суми ЄСВ такі фізособи подають звітність за звітний період — грудень як податкову декларацію платника ЄП за IV квартал податкового (звітного) року, у якій розраховують зобов’язання з ЄСВ наростаючим підсумком і зазначають дані про суми нарахованого, обчисленого і сплаченого ЄСВ;
• платники, які зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання, подають звітність за звітний період — грудень як податкову декларацію платника ЄП за IV квартал податкового (звітного) року, у якій розраховують суму ЄП наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

ПДВ-правила (п. 9.5, 9.9)

Ті платники ПДВ, які перейшли на сплату ЄП за ставкою 2 %, звільняються від обов’язку нараховувати і сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ у випадку:

• постачання товарів (послуг), місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПК визначене на території України;
• увезення товарів на територію України.

При цьому такий платник податків не подає декларацію з ПДВ, а його ПДВ-реєстрація на період перебування на спеціальній системі призупиняється. Тобто призупиняються всі права й обов’язки, передбачені розд. V ПК. При цьому операції, які здійснюються платником ЄП за ставкою 2 %, не вважаються об’єктом обкладення ПДВ.

Тобто в разі імпорту до України або продажу на території України товарів, які мають російське походження або були ввезені з території Росії або з окупованих агресором територій України, визначених такими згідно із законом, нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ.

Звичайно, складно уявити, що зараз хтось імпортуватиме товар з країни-окупанта, проте у деяких платників податків могли залишитися товари російського походження, які були ввезені до України ще до 24.02.2022. І в цій ситуації не зрозуміло, яким чином на практиці можна нарахувати податкові зобов’язання в разі продажу таких товарів на території України, якщо в період перебування платника податків на ЄП за ставкою 2 % його ПДВ-реєстрація призупиняється. Чекаємо роз’яснень від податкової із цього питання.

Крім того, передбачається, що під час розрахунку показника ∑НаклОтр не враховуються суми ПДВ з отриманих платником ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування до них (далі – ПН, РК), зареєстрованих в ЄРПН, якщо вони складені на операції, у яких дата виникнення податкових зобов’язань припадає (припадала) на період, коли платник податків сплачував ЄП за ставкою 2 %.

І тут виникає запитання:

Як постачальникові оформити ПН для покупця, який перебуває на сплаті ЄП за ставкою 2 %, але до переходу на цю систему був платником ПДВ?

Як роз’яснювала податкова ще до набуття чинності Законом № 2142, постачальник в разі постачання товарів (послуг) покупцям – платникам ЄП за ставкою 2 % оформляє ПН на неплатника ПДВ, оскільки ПДВ-реєстрація таких покупців призупинена.

Але тепер – зважаючи на формулювання абзацу шостого п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПК щодо формування показника ∑НаклОтр – ми вважаємо, що ПН усе-таки повинна оформлятися як на платника ПДВ. Просто потім, коли запрацює система й ЄРПН та ПН почнуть реєструватися, сума ПДВ не враховуватиметься під час розрахунку ліміту реєстрації. Проте тут також чекаємо роз’яснень від податкової.

Ідемо далі. Пункт 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК доповнений нормою, згідно з якою платник податків після відновлення ПДВ-реєстрації повинен нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК на вартість товарів, послуг, необоротних активів, у момент придбання (виготовлення) яких був відображений податковий кредит і які були використані (поставлені, реалізовані) у період перебування такого платника на ЄП за ставкою 2 %. Такі податкові зобов’язання потрібно буде нарахувати не пізніше останнього дня місяця, у якому ПДВ-реєстрація платника була відновлена.

Наприклад, підприємство на загальній системі – платник ПДВ з 1 квітня перейшло на ЄП за ставкою 2 %, а з 1 червня повернулося на загальну систему. У цьому випадку податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПК потрібно нарахувати не пізніше 30 червня.

База оподаткування для нарахування податкових зобов’язань визначається:

• виходячи із ціни придбання – для товарів;
• балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок звітного періоду, у якому відбулася реалізація, – для необоротних активів.

Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за необоротними активами, які були придбані з ПДВ і використовувалися платником податків у період перебування на ЄП за ставкою 2 %?

У п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК сказано, що податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПК нараховуються у випадку, якщо товари (послуги), необоротні активи були в цей період використані (поставлені, реалізовані).

Як випливає з роз’яснення податкової, компенсуючі податкові зобов’язання за необротними активами нараховуються в разі, коли такі активи фактично були використані (продані, реалізовані) у періоді перебування платника податків на ЄП за ставкою 2 %.

Якщо ж необоротні активи в цей період були використані частково, тоді податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Наприклад, необоротний актив був придбаний підприємством у грудні 2021 року, до квітня 2022 року використовувався в операціях, що обкладаються ПДВ, потім у період з 1 квітня до 30 червня 2022 року використовувався цим підприємством у статусі єдинника за ставкою 2 %, а починаючи з 1 липня 2022 року знову використовується в оподатковуваних операціях. У такому разі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК – не нараховуються.

Подання декларації з податку на прибуток (п. 9.11)

Підрозділ 8 розд. ХХ ПК доповнено новим п. 9.11. Нова норма свідчить про те, що платники податку на прибуток (у т. ч. ті, хто за минулий звітний рік отримав дохід не більше 40 млн грн і повинен звітувати тільки за підсумками року) у разі переходу на сплату ЄП за ставкою 2 % або подальшої відмови від такої спрощенки повинні подати декларацію з податку на прибуток (далі – декларація) за ті звітні періоди календарного року, протягом яких вони були платниками податку на прибуток.

Завважимо, що норма п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК виписана недостатньо чітко. Тому ми вважаємо, що необхідні додаткові роз’яснення фахівців контролюючого органу щодо її практичного застосування. І такі «Запитання-відповіді щодо особливостей переходу платників на спрощену систему оподаткування» з’явилися 07.04.2022 на сайті ДПС.

Викладемо наш підхід до практичного застосування п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, але з урахуванням вищезазначених роз’яснень ДПС.

Як на практиці застосовувати норму п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК?

По-перше, ми вважаємо, що після переходу протягом звітного року на сплату ЄП за ставкою 2 % платників податку на прибуток з доходом за минулий рік не більше 40 млн грн для цілей подання декларації було зрівнено з «високодоходними» платниками. Тобто в разі переходу на «особливий» ЄП з початку звітного кварталу «малодоходні» платники не повинні тягнути з поданням декларації до закінчення поточного звітного року, як це передбачено пп. «в» п. 137.5 ПК.

Приклад 1

Платник податку на прибуток, що отримав дохід у 2021 році менше 40 млн грн, згідно із заявою зареєструвався платником ЄП за ставкою 2 % з 1 квітня 2022 року.

Уважаємо, що такий платник не пізніше 10 травня повинен подати податковому органу декларацію за підсумками I кварталу 2022 року. І сплатити податок на прибуток, нарахований у такій декларації, не пізніше 20 травня 2022 року.

По-друге, з п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК можна зробити певні висновки, як звітувати з податку на прибуток, якщо перехід на ЄП відбувся в середині звітного кварталу.

Нагадаємо, що ставка ЄП 2 % діє з 1 квітня 2022 року тимчасово, тільки до моменту скасування правового режиму воєнного, надзвичайного стану. І після скасування такого стану платник автоматично, з наступного місяця після скасування, повертається на ту систему оподаткування, на якій був до цього. Або «особливий» єдинник до скасування воєнного стану може сам добровільно відмовитися від застосування спрощенки і повернутися на свою колишню систему оподаткування, на якій він перебував до переходу на «особливу» спрощенку. Такий зворотний перехід здійснюється з наступного місяця після подання заяви про відмову від спрощенки (п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Ми виходитимемо з того, що до закінчення 2022 року війна закінчиться нашою перемогою і воєнний, надзвичайний стан буде скасовано. При цьому платник податку на прибуток повернеться зі ставки ЄП 2 % на загальну систему оподаткування до 1 січня 2023 року.

Очевидно, що із цього ж переконання виходили і законодавці, коли передбачили в п. 9.11 підрозд. 8 розд. ХХ ПК подання декларації за ті звітні періоди календарного (2022-го) року, у яких підприємство було платником податку на прибуток.

Тому вважаємо, що платник податку на прибуток, який протягом звітного року перейде на «особливу» спрощенку, а потім повернеться на загальну систему, повинен у наступній квартальній декларації врахувати наростаючим підсумком усі операції, здійснені ним у звітних періодах цього року в статусі платника податку на прибуток.

Зазначимо, що такий підхід підтверджується й нормами нового п. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПК, внесеного до ПК законопроєктом від 30.03.2022 № 7234 (02.04.2022 передано на підпис Президенту). Із нього, зокрема, випливає, що платник податку на прибуток, який протягом календарного року перейшов на ставку ЄП 2 %, а потім цього ж року повернувся на загальну систему оподаткування, складає та подає «прибуткову» декларацію наростаючим підсумком із початку такого року. При цьому він не втрачає ані отриманих раніше податкових збитків, ані витрат за відсотками, ані переплати з податку на прибуток та авансових внесків.

Але у спеціалістів ДПС, які відповідали на запитання щодо особливостей переходу платників на спрощенку (див. вище), інший підхід. Наприклад, як випливає з відповіді на запитання № 27, платник, який повернувся на загальну систему зі спрощенки у середині звітного року, вважається «новоствореним». І тому в декларації, яка подається після такого зворотного переходу, він має відобразити фінрезультат лише за період з дати повернення на загальну систему до закінчення звітного року.

Додамо: як випливає з відповіді на запитання № 66, якщо платник податку на прибуток переходить на ЄП за ставкою 2 % у середині звітного кварталу (наприклад, у травні), він має подати декларацію за відповідний звітний період року (за півріччя), у якому сплачував податок на прибуток до такого переходу. Отже, платник у період перебування на «особливій» спрощенці подає також і звітність з податку на прибуток.

Для наочності розглянемо на прикладах.

Приклад 2

Підприємство – платник податку на прибуток 23 травня 2022 року подало заяву про реєстрацію платником ЄП за ставкою 2 % і 24 травня зареєструвалося єдинником.

Таке підприємство не пізніше 20 червня 2022 року повинне подати декларацію з ЄП, у якій потрібно відобразити оподатковувані операції за період з 24 по 31 травня. А не пізніше 30 червня – повинно сплатити суму ЄП за травень. І надалі потрібно буде щомісяця звітувати з ЄП і сплачувати податок у порядку, передбаченому пп. 49.18.1 розд. II, п. 9.6, 9.7 підрозд. 8 розд. ХХ ПК.

Крім того, підприємство також має (відповідь на запитання № 66):

• не пізніше 9 серпня – подати декларацію за підсумками півріччя 2022 року, у якій слід відобразити операції, які обкладаються податком на прибуток за період із 1 січня по 23 травня 2022 року;
• не пізніше 19 серпня – сплатити податок на прибуток, нарахований у такій декларації.

Припустимо, що у вересні 2022 року воєнний, надзвичайний стан буде скасовано. У такому разі з 1 жовтня наше підприємство вже буде платником податком на прибуток. При цьому підприємство повинне:

• не пізніше 20 жовтня 2022 року – подати декларацію з ЄП, у якій потрібно відобразити оподатковувані операції за період з 1 по 30 вересня;
• не пізніше 30 жовтня 2022 року – сплатити суму ЄП за вересень;
• не пізніше 1 березня 2023 року – подати декларацію за 2022 рік, у якій потрібно відобразити операції, що обкладаються податком на прибуток за період IV квартал. При цьому фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду слід збільшити на суму доходу, отриманого як плата за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) у період перебування на спрощенці (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПК), незалежно від того, застосовує платник податку на прибуток коригуючі різниці чи ні;
• не пізніше 11 березня 2023 року – сплатити суму податку на прибуток, розраховану в річній декларації.

Приклад 3

Платник податку на прибуток 1 квітня 2022 року зареєструвався платником ЄП за ставкою 2 %. А 15 квітня цього року вже подав заяву про відмову від спрощенки.

У такому разі з 1 травня таке підприємство вже знову буде платником податком на прибуток (п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК). При цьому підприємство повинне:

• не пізніше 10 травня – подати декларацію за підсумками I кварталу 2022 року і не пізніше 20 травня сплатити податок на прибуток, нарахований у такій декларації;
• не пізніше 20 травня – подати декларацію з ЄП, у якій потрібно відобразити оподатковувані операції за період з 1 по 30 квітня;
• не пізніше 30 травня – сплатити суму ЄП за квітень;
• не пізніше 1 березня 2023 року – подати декларацію за підсумками 2022 року (як новостворений платник), у якій потрібно відобразити операції, що обкладаються податком на прибуток за період із 1 травня по 31 грудня 2022 року (відповідь на запитання № 27);
• не пізніше 11 березня 2023 року – сплатити податок на прибуток, нарахований у такій декларації.

Строк виконання податкових зобов’язань

Унесено зміни до п. 69.1 підрозд 10 розд. ХХ ПК: з трьох до шести місяців продовжений строк, протягом якого після закінчення дії воєнного стану платник податків повинен сплатити податки, подати звітність, зареєструвати податкові та акцизні накладні.

Імпорт без ПДВ, акцизу та мита

З 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану:

• звільняється від обкладення ПДВ імпорт товарів до України суб’єктами господарювання, які є платниками ЄП першої, другої та третьої груп. Крім єдинників третьої групи за ставкою ЄП 3 % (п. 69.23 підрозд. 10 розд. ХХ ПК);
• звільняється від обкладення ПДВ, акцизним податком і ввізним митом імпорт фізособами легкових автомобілів, кузовів для них, причепів, напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів (далі – ТЗ) (п. 69.24 підрозд. 10 розд. ХХ ПК; пп. 1 п. 9¹¹ розд. XXI Митного кодексу, далі – МК);
• звільняються від ввізного мита товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, крім спирту етилового, інших спиртних дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу «живого» бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідини, що використовується в електронних сигаретах (пп. 1 п. 9¹¹ розд. XXI МК).

Що стосується ТЗ, то слід завважити, що звільнення від ввізного мита, акцизу та ПДВ передбачається тільки для фізосіб, а для юросіб звільнення від ввізного мита не передбачене.

Звільнення від обкладення ПДВ, акцизним податком і ввізним митом, передбачене п. 69.23, 69.24 ПК, пп. 1 п. 9¹¹ розд. XXI МК, не поширюється на товари походженням з країни-окупанта або товари, які ввозяться з окупованих територій.

Зміни до МК і правил митного оформлення товарів

Запроваджується мораторій на документальні перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо митних справ, у тому числі стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п. 9¹² розд. XXI МК).

Також на період дії воєнного стану передбачається особливий порядок митного оформлення операцій з увезення товарів, зокрема ТЗ. Процедура такого митного оформлення регулюється постановою КМУ від 20.03.2022 № 330. Цим документом передбачено два способи митного оформлення товарів – спрощений і стандартний.

Спрощений спосіб

У цьому випадку митний контроль і митне оформлення товарів, зокрема ТЗ, які ввозяться до України, здійснюється без сплати митних платежів, у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації без проведення митного огляду, без застосування фітосанітарного контролю, заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо в пунктах пропуску через державний і митний кордон України.

Також спрощений спосіб митного оформлення не може застосовуватися і юрособами, у тому числі платниками ЄП за ставкою 2 %, якщо вони здійснюють імпорт ТЗ. Адже цей спосіб передбачає повне звільнення імпорту від митних платежів, а у таких платників податків є обов’язок зі сплати ввізного мита.

Стандартний спосіб

Стандартний спосіб передбачає, що митне оформлення товарів, зокрема ТЗ, здійснюється в повному обсязі відповідно до вимог МК, а обкладення ввезених товарів, у тому числі акцизним податком і ПДВ, здійснюється на загальних підставах, установлених ПК.

І тут теж виникає запитання щодо застосування цього способу юрособами – платниками ЄП за ставкою 2 % у разі імпорту ТЗ. Адже, згідно з п. 69.23 ПК, імпорт товарів такими платниками податку здійснюється без сплати ПДВ, а стандатный спосіб митного оформлення передбачає сплату всіх митних платежів.

Як бачимо, ці норми потребують додаткового роз’яснення з боку контролюючих органів.

Дозволені камеральні перевірки декларацій єдинників четвертої групи (п. 69.2 підрозд. 1 розд. XX ПК)

Платники ЄП четвертої групи подали звітність із цього податку до 20 лютого. Але отримати довідку про надання (підтвердження) статусу єдинника четвертої групи на 2022 рік не змогли через введення воєнного стану і заборону на проведення камеральних перевірок.

Справа в тому, що статус платника ЄП четвертої групи може бути надано (підтверджено) тільки після камеральної перевірки звітності, поданої платником. А відповідно до п. 69.2 підрозд. 1 розд. XX ПК на період воєнного стану заборонено будь-які перевірки (виняток становлять камеральні перевірки декларацій з ПДВ, у яких заявлено бюджетне відшкодування ПДВ, а також фактичні перевірки).

Але наразі Законом № 2142 внесено доповнення до п. 69.2 підрозд. 1 розд. XX ПК, відповідно до якого дозволено проводити також камеральні перевірки декларацій платника ЄП четвертої групи.

Отже, після камеральної перевірки їхніх декларацій такі платники зможуть отримати довідку про підтвердження статусу платника ЄП четвертої групи на 2022 рік (або відмову в такому підтвердженні).

Відповідно до п. 76.3 ПК строк проведення камеральної перевірки становить 30 календарних днів. Оскільки Закон № 2142 набув чинності 5 квітня, то вважаємо, що саме із цієї дати має початися відлік 30-денного строку, відведеного для проведення камеральної перевірки.

Тобто надати платнику довідку про надання статусу єдинника четвертої групи (або відмовити) податківці повинні не пізніше 5 травня поточного року.

Звільнення від сплати екоподатку (п. 69.22 підрозд. 1 розд. XX ПК)

Тимчасово, із 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Зазначимо, що Законом № 2142 значно звужено дію пільги щодо екоподатку (екоподаток не сплачується тільки за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів). Хоча у первісній редакції п. 69.22 підрозд. 1 розд. XX (була внесена Законом від 15.03.2022 № 2120-IX) передбачалося звільнення від сплати екоподатку за всі об’єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ.

Деяких платників звільнили від сплати податку на нерухомість (п. 69.22 підрозд. 1 розд. XX ПК)

За яку нерухомість звільнено від сплати податку фізосіб?

За 2021 та 2022 роки фізичних осіб звільнено від сплати податку на нерухомість за об’єкти житлової нерухомості (у т. ч. їхні частки), що:

• розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ;
• стали непридатними для проживання у зв’язку з військовою агресією РФ проти України.

Нагадаємо, податок на нерухомість фізичним особам розраховують органи ДПС і надсилають їм повідомлення-рішення про сплату податку. Тому в поточному та наступному роках фізособам, нерухомість яких підпадає під наведені вище критерії, не повинні надсилати повідомлення про сплату податку.

За яку нерухомість звільнено від сплати податку юросіб?

Не нараховується та не сплачується податок на нерухомість:

• із 1 березня по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та за об’єкти житлової нерухомості, що стали непридатними для проживання у зв’язку з військовою агресією РФ проти України;
• із 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан – за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ.

Оскільки декларація із податку на нерухомість подається раз на рік (не пізніше 20 лютого), то платникам слід подати уточнюючі декларації із податку на нерухомість і зменшити нарахування податку за період з 1 березня до кінця року (це стане можливим після затвердження Кабміном відповідного переліку).

Юридичні особи мають право подати уточнюючу декларацію протягом 6 місяців після закінчення місяця, в якому буде припинено чи скасовано воєнний стан (п. 69.22 підрозд. 1 розд. XX ПК).

Співавтор
Вікторія Якимащенко,
Світлана Стадник