Втрати сільгосппродукції: які наслідки з ПДВ?

Сільгосппідприємство – суб’єкт спецрежиму з ПДВ систематично несе втрати сільгосппродукції під час її зберігання або перевезення. Якими є наслідки з ПДВ від списання втраченої продукції?

Як відомо, податковий кредит звітного періоду складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг із метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 Податкового кодексу, далі – ПК).

При втратах сільгосппродукції в межах природного убутку жодних наслідків із ПДВ не виникає, оскільки такі втрати відбуваються у межах господарської діяльності підприємства.

А ось продукція, втрачена (при зберіганні чи перевезенні) понад норми природного убутку, не може вважатися використаною у господарській діяльності підприємства, адже її вже не можна продати чи використати іншим чином, наприклад для відгодівлі тварин.

Згідно із пп. «г» п. 198.5 ПК платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо вони починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю. Такі податкові накладні слід виписати не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних. Базою для нарахування податкових зобов’язань за вказаними товарами/послугами є вартість їх придбання (п. 189.1 ПК).

Отже, у податковому періоді, у якому було понесено понаднормові втрати сільгосппродукції (оформлено відповідний акт), сільгосппідприємство має скласти податкову накладну на умовний продаж товарів/послуг, які були придбані для її виробництва (наприклад, насіння, паливо, добрива тощо) та за якими було сформовано податковий кредит.

Якщо сільгосппідприємство є суб’єктом спецрежиму з ПДВ, то податкові зобов’язання, нараховані за такою податковою накладною, відображаються у рядку 1.1 спецрежимної декларації (0121–0123).

Додатково зауважимо, що більшість норм природного убутку тих чи інших товарів (продукції) були затверджені ще за часів колишнього СРСР. Їх застосування в Україні є правомірним відповідно до постанови ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР». Наведемо деякі із чинних на сьогодні норм:

• Норми природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені постановою Держпостачу СРСР від 07.01.86 р. № 4;
• Норми природного убутку продовольчих товарів у міській та сільській роздрібній торговельній мережі, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 26.03.80 р. № 75;
• Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом, затверджені постановою Держпостачу СРСР від 02.06.86 р. № 63 ;
• Норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, затверджені постановою Держпостачу СРСР від 18.12.87 р. № 152.