Постачання неплатникам ПДВ за готівку: нюанси оформлення ПН

Для кого ця стаття: для платників ПДВ, які постачають товари/продукцію/послуги неплатникам ПДВ за готівку.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: у яких випадках можна складати податкову накладну (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, якими є особливості заповнення таких ПН, а також отримаєте відповіді на актуальні запитання.

У яких випадках складаються підсумкові ПН

Як передбачено п. 201.1 Податкового кодексу (далі – ПК), постачальник товарів (послуг) повинен складати ПН на кожну операцію з постачання на дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ (далі – ПЗ). Але в деяких випадках ПК полегшує роботу бухгалтера і дозволяє оформляти підсумкові ПН за результатами певного періоду або операцій. Тож розглянемо такі випадки.

ПН може бути оформлена за щоденними підсумками операцій у разі постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (не платнику ПДВ), розрахунки за які проводяться через (п. 201.4 ПК):

• касу;
• РРО;
• банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Нагадаємо, платіжним пристроєм є технічний пристрій, який дає користувачу можливість перераховувати кошти. Це може бути банківський автомат, платіжний термінал тощо (п. 1.32² Закону від 05.04.01 р. № 2346-III «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»).

Також дозволяється складати ПН за щоденними підсумками операцій (за умови, що на ці операції окремо не була виписана ПН) у разі:

• виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, виставлених платникам ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість придбання яких визначається за показниками приладів обліку. Нагадаємо, згідно з п. 201.11 ПК покупець – платник ПДВ має право відобразити податковий кредит на підставі перелічених вище документів без ПН;
• надання платнику ПДВ – покупцю касових чеків, що містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму ПДВ, а також фіскальний і податковий номери постачальника. Нагадаємо, покупець – платник ПДВ має право відобразити податковий кредит на підставі касового чека (тобто без ПН) за умови, що загальна сума отриманих товарів (послуг) не перевищує 200 грн. на день (без ПДВ) (п. 201.11 ПК).

Для сільгосппідприємств найбільш поширеною ситуацією є продаж за готівку фізособам сільгосппродукції, розрахунки за яку проводяться через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів (далі – ПКО). Тож у разі здійснення таких операцій підприємство може виписувати одну підсумкову ПН за день. При цьому загальна сума постачання для складання підсумкових ПН визначається на підставі ПКО.

Якщо платник ПДВ здійснює розрахунки з покупцями через РРО, то підсумкова ПН виписується на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО. При цьому загальна сума постачання в такій ПН (з урахуванням ПДВ) має відповідати загальній сумі продажу продукції за відповідний день, що підтверджується Z-звітом.

Особливості заповнення підсумкової ПН

Правила заповнення такої ПН установлено п. 12 та 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), рекомендації також надано ДФС у ЗІР (категорія 101.16).

Так, заголовна частина ПН заповнюється так:

• у полі «Тип причини» вказується «11 – складена за щоденними підсумками операцій» і робиться позначка «Х» про те, що ПН не видається покупцеві;
• полі «Індивідуальний податковий номер» – умовний ІПН «100000000000»;
• полі «Отримувач (покупець)» – «Неплатник»;
• поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» покупця не заповнюється.

Таблична частина ПН (розділ Б) заповнюється так:

• у графі 2 вказується номенклатура товарів (послуг) продавця (якщо номенклатура дуже велика, товари можна групувати за кодом згідно з УКТЗЕД або кодом послуги згідно з Класифікатором ДК 016:2010);
• графі 3.1 – код товару згідно з УКТЗЕД (якщо постачається послуга, то її код наводиться у гр. 3.3);
• графи 4–7 не заповнюються;
• графи 8–11 заповнюються у звичайному порядку;
• графу 12 заповнюють тільки сільгосппідприємства, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та складають підсумкову ПН на постачання сільгосппродукції, виробленої у процесі здійснення дотаційних видів діяльності (далі – дотаційна продукція).

Підсумкову ПН слід зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені для цього строки. Адже згідно з п. 120¹.1 ПК штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН застосовуються до всіх оформлених ПН (у т. ч. тих, що виписані на себе та неплатників ПДВ).

Чи можна під час продажу товарів фізособам за готівку виписувати не підсумкову ПН за день, а зведену ПН раз на місяць за операціями, здійсненими протягом місяця?

Виходячи з норм п. 201.4 ПК, можна, якщо одній і тій самій особі постачають товари/послуги два і більше разів на місяць. Але з огляду на думку ДФС, що ритмічний чи безперервний характер постачання має бути передбачений у договорі, виходить, що, аби мати право на складання зведеної ПН, із кожним таким покупцем треба укласти договір купівлі-продажу (виконання робіт або надання послуг). У даному випадку ми погоджуємося з податківцями, адже без договору купівлі-продажу неможливо буде ідентифікувати, кому саме проданий товар (надана послуга), тобто довести ритмічний або безперервний характер постачання.

Отже, якщо у вас є договір з фізособою, в якому написано, що їй буде продано товар (надано послугу) два і більше разів на місяць, ви можете не виписувати ПН за кожною операцією (у т. ч. підсумкову за день), достатньо оформити зведену ПН за операціями, здійсненими протягом місяця.

Сільгосппідприємство здійснює протягом дня розрахунки через декілька РРО. Як скласти підсумкову ПН – одну на всі РРО чи окремо на кожний РРО?

У цьому випадку платник ПДВ сам вирішує, як йому оформити підсумкові ПН (ЗІР, категорія 101.16). Він може скласти:

• або окремі ПН на кожний РРО;
• або одну ПН за показниками всіх РРО.

У якому рядку декларації відображаються ПЗ, нараховані на підставі підсумкової ПН?

Обсяги постачань і сума ПДВ відображаються в рядках 1.1, 1.2 декларації (залежно від ставки ПДВ). У таблиці 1 додатка 5 показники з підсумкової ПН наводяться окремим рядком з умовним ІПН «100000000000».

Як скласти підсумкову ПН, якщо здійснюються поставки як оподатковуваних, так і звільнених від обкладення ПДВ товарів?

Якщо протягом дня підприємство реалізує й оподатковувані, й звільнені від обкладення ПДВ товари, на них складаються окремі підсумкові ПН (п. 17 Порядку № 1307). При цьому в ПН, яка виписана на постачання, звільнені від обкладення ПДВ, у лівому верхньому куті в графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» зазначається: «Без ПДВ».

Чи треба оформляти розрахунок коригування (далі – РК) до підсумкової ПН, якщо покупець повернув товар?

Оформлення РК залежить від того, коли товар був повернений покупцем. Так, якщо (ЗІР, категорія 101.15):

• товар повертається в день його продажу, то РК до підсумкової ПН не оформлюється, а сама підсумкова ПН складається на підставі Z-звіту вже з урахуванням суми повернення;
• продаж товару та його повернення відбуваються в різні дні, тоді ПЗ продавця коригуються на підставі РК до підсумкової ПН, оформленої на дату продажу товарів.

Приклад

20.06.19 р. ТОВ «Колос» продало продукцію фізособам – неплатникам ПДВ за готівку з оформленням ПКО. Загальний обсяг продажу за день становив (див. таблицю):

(грн.)

Як було зазначено, для заповнення підсумкової ПН можна групувати товари/продукцію, які мають однаковий код згідно з УКТЗЕД.

На підставі цих даних заповнимо підсумкову ПН (див. фрагмент).

Висновки

Підсумкові ПН (за щоденними підсумками операцій з постачання) виписують, зокрема, у разі продажу товарів/послуг за готівкові кошти кінцевим споживачам.

У ПН можна групувати товари/продукцію/послуги з однаковим кодом згідно з УКТЗЕД або ДКПП.