Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Визначаємо код УКТЗЕД зерновідходів для вибору ставки ПДВ – 20 % або 14 %

Із 1 березня поточного року згідно зі змінами, унесеними до п. 193.1 Податкового кодексу (далі – ПК), постачання сільгосппродукції із кодами, вказаними у цьому пункті, обкладається ПДВ за ставкою 14 %. На нашу консультаційну лінію та до редакції надходить чимало запитань про те, яку ставку ПДВ слід застосовувати в разі продажу зерновідходів, отриманих від сільгосппродукції, що класифікується за кодами УКТЗЕД, наведеними у згаданій нормі ПК. Тож спробуємо розібратися в цьому.


Головне – правильно установити код УКТЗЕД

Передусім зазначимо, що вирішальним у цьому питанні є те, якому саме коду УКТЗЕД відповідають такі зерновідходи. Тепер, коли ставка ПДВ залежить від коду сільгосппродукції, це стало особливо важливим.

Для довідки. Зерновідходи – це побічний продукт, отриманий після очищення зерна, тобто суміш битого чи некондиційного зерна з іншими домішками. Вони складаються з лушпиння (зовнішніх оболонок насіння), некондиційних зерен (щуплих, колотих), насіння бур’янів, частин листя і стебел, а також мінеральних домішок (піску).

Щоб визначити код товару, слід користуватися УКТЗЕД (затверджена Законом від 04.06.20 р. № 674-IX «Про митний тариф»), яка містить розділи, де наведено групи товарів. Пояснення про застосування кодів є також у примітках до кожної групи товарів з УКТЗЕД. Кожний розділ і група має опис товарів, які не входять до них, із зазначенням відповідних кодів. Тому, щоб точно вибрати код, треба уважно вивчити цю інформацію.

Також для визначення коду УКТЗЕД можна керуватися Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими наказом Державної митної служби від 14.07.20 р. № 256 (далі – Пояснення № 256). Цей документ містить більш докладний опис товарів у групах.

Зазначимо, що самостійно визначити код зерновідходів нелегко, адже вони не згадуються окремо в жодному розділі УКТЗЕД. Розглянемо, які коди можуть бути застосовані до зерновідходів.

На практиці зерновідходи класифікують залежно від способу їх отримання (виробництва). Зокрема, вони можуть підпадати під код 2302, в якому класифікуються відходи харчової промисловості, або під код, призначений для продукції, від якої отримано такі зерновідходи.

Код 2302

Згідно з Поясненнями № 256 до групи 2302 «Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна зернових чи бобових культур, гранульовані чи негранульовані» переважно включаються побічні продукти помелу пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, сорго чи гречки.

Також сюди включаються залишки і відходи від просівання, отримані під час оброблення зерна перед помелом, які складаються переважно:

  • із зерен основних зернових культур, дрібних, деформованих, роздавлених чи дроблених;
  • насіння різних випадкових рослин, змішаних з основним зерном;
  • шматочків листя, стебел, мінералів тощо, які були певним чином перероблені (оброблені).

До цієї товарної позиції входять також кукурудзяні качани, розмелені разом із листковою обгорткою чи без неї, які не відповідають вимогам до вмісту крохмалю та золи, передбаченим для продуктів, що отримують унаслідок помелу кукурудзи.

Код, до якого відноситься продукція, з якої отримано зерновідходи

У Поясненнях № 256 до групи 10 «Зернові культури» вказано, що ця група включає тільки зерна, у тому числі не відділені від колосків або стебел. До неї не входить зерно, лущене або оброблене будь-яким іншим способом. Окрім того, роз’яснюється, що зернові культури можуть залишатися класифікованими в цій групі, навіть якщо вони були піддані тепловому обробленню з метою збереження, яке може призвести до попередньої клейстеризації та іноді розтріскування зерен.

Як пояснюють спеціалісти Торгово-промислової палати (в усних відповідях), якщо зерно не піддавалося будь-якому обробленню (наприклад, лущенню), то отримані зерновідходи можуть бути класифіковані у тій самій категорії, як і зерно, від очищення якого їх отримано. Тобто, якщо ідеться про зерновідходи пшениці, це буде код 1001, а для зерновідходів кукурудзи – код 1005 тощо.

Як бачимо, окремо зерновідходи не згадуються в жодному розділі УКТЗЕД, а межа між указаними вище кодами (2302 та групою 10) доволі тонка. Тому ми наполегливо рекомендуємо звертатися до компетентних органів для правильного визначення коду УКТЗЕД зерновідходів, а отже, і правильного застосування ставки ПДВ.

Куди звертатися за визначенням коду УКТЗЕД

Щоб правильно визначити коди товарів згідно з УКТЗЕД, ДПС рекомендує звертатися до однієї з перелічених нижче інстанцій (ЗІР, категорія 101.16):

  • органу митної служби України;
  • Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень). Порядок та перелік документів, які слід подати для отримання експертного висновку щодо визначення коду товару, розміщено на офіційних сайтах ТПП та її регіональних відділень;
  • науково-дослідних інститутів судових експертиз. Їхній висновок можна отримати, звернувшись до відповідної установи. Так, послугу із надання таких висновків пропонує ДП «Держзовнішінформ» (dzi.gov.ua). Строк визначення коду цим підприємством становить до 2 робочих днів, якщо в експертів не виникає додаткових запитань.

Після отримання від будь-якої із цих організацій висновку щодо визначення коду зерновідходів їх продавець застосовує відповідну ставку ПДВ.

Так, якщо зерновідходам установлено код:

  • 2306, то в разі їх постачання застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 %;
  • код, за яким класифікується сільгосппродукція, від якої їх отримано, то ставка ПДВ, установлена для такої продукції. Нагадаємо, згідно з п. 193.1 ПК ставка 14 % застосовується до продукції з такими кодами УКТЗЕД: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику) (з урахуванням змін, унесених Законом від 01.07.21 р. № 1600-IX, який набув чинності з 1 серпня).

Порада: якщо у вас немає висновку відповідної організації щодо визначення коду УКТЗЕД для зерновідходів, рекомендуємо класифікувати їх у групі 2306 і застосовувати ставку ПДВ 20 %, щоб не було заниження суми податку.

Коментарі до матеріалу
Статті за темою
19.05.2025
Імпорт товарів та основних засобів: особливості сплати ПДВ і відображення права на податковий кредит
Вперше імпортуєте товари або обладнання? Дізнайтеся, коли та як сплачувати ПДВ, коли відобразити податковий кредит тощо. Перед підприємствами, які вперше збираються імпортувати товари або основні засоби, постає безліч запитань, а саме: коли та як сплачувати ПДВ, коли можна відобразити податковий кре...
14.05.2025
Реєстрація підприємця платником ПДВ та анулювання ПДВ-реєстрації
У разі зміни системи оподаткування у підприємців часто виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ або анулювати ПДВ-реєстрацію. Але такі операції мають певні нюанси і наслідки, про які слід знати. Тому в статті розповімо, коли підприємець зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ,...
12.05.2025
Як погасити податковий борг із ПДВ від’ємним значенням
Зменшіть податковий борг без зайвих витрат – використайте від’ємне значення ПДВ із користю! Дізнайтесь, як правильно заповнити декларацію та зарахувати «мінус» у рахунок боргу. Якщо у вас є податковий борг, а в декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітний період заяв...
Популярне
03.04.2025
Посадова інструкція для голови фермерського господарства
У цьому матеріалі розглянемо, як правильно скласти посадову інструкцію для голови фермерського господарства (далі – ФГ). Зокрема, з’ясуємо, які розділи повинна мати інструкція та в якому випадку в неї слід вносити зміни. У цьому матеріалі розглянемо, як правильно скласти посадову інстру...
21.03.2025
Як ФГ визначити своїх кінцевих бенефіціарів
Юридичні особи (в т. ч. ФГ) повинні подавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) (або про їх відсутність). За несвоєчасне подання такої інформації передбачено штрафні санкції. Про порядок та строки такого інформування розповімо в цій статті. Юридичні особи (в т....
10.04.2025
Як прийняти нового члена до фермерського господарства
На законодавчому рівні правилам прийняття нового члена до фермерського господарства (далі – ФГ) приділено мало уваги. Водночас це одна з важливих дій, без яких не обходиться жодне ФГ. У цьому матеріалі розповімо, чим регулюється процедура прийняття нового члена до ФГ, з яких етапів вона склада...
Нове
30.05.2025
Коли і навіщо заповнювати рядок 18.2 уточнюючого розрахунку до ПДВ-декларації?
Подали уточнюючий розрахунок на зменшення ПДВ-зобов’язань, але ще не сплатили податок за період, що уточнюється? Саме рядок 18.2 дає можливість сплатити менше! Розповідаємо, як його заповнити, щоб зекономити. В уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ є загадковий для деяких платників ряд...
27.05.2025
Продаж сільгосппродукції на ринках та ярмарках: як оформлювати податкову накладну
Продаж товарів у разі виїзної торгівлі здійснюється за готівку або із застосуванням електронних платіжних засобів (через такі звані платіжні термінали). При такому способі розрахунків платникам ПДВ дозволяється виписувати одну підсумкову податкову накладну (далі – ПН) на весь обсяг продажу за ...
27.05.2025
Вага (маса) вантажу та транспортного засобу в ТТН: як зазначати?
Стаття містить відповіді на поширені запитання щодо заповнення реквізиту ТТН щодо ваги (маси) вантажу та транспортного засобу. Під час заповнення оновленої форми ТТН (№ 1-ТН), яку застосовуємо з 03.01.2025, виникає чимало запитань. У цій статті приділимо увагу реквізиту ваги (маси) вантажу та трансп...
Кращі матеріали