Податкові нюанси експорту в запитаннях та відповідях

Протягом поточного року ми вже неодноразово публікували матеріали щодо особливостей здійснення та оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експорту (зокрема «ПДВ-особливості експорту сільгосппродукції», «Транспортування зерна на експорт»). Однак ця тема залишається актуальною, і до редакції продовжують надходити запитання від читачів щодо тих чи інших нюансів оподаткування, які виникають при здійсненні експорту. Відповіді на деякі з них ми пропонуємо до вашої уваги.

Сільгосппідприємство – суб’єкт спецрежиму з ПДВ експортує власно вирощену сільгосппродукцію. Як обчислити базу оподаткування, у якій декларації з ПДВ та в якому її рядку відображати таке постачання?

Окремої норми, яка б визначала порядок обчислення бази обкладення ПДВ при експорті, в Податковому кодексі (далі – ПК) немає. Це обумовлено, напевне, тим, що ставка оподаткування при експорті зазвичай – 0 %, і тому немає особливої необхідності контролювати правильність обчислення бази.

Однак базу оподаткування слід зазначати в рядку 2 «Обсяги постачання (без податку на додану вартість)» декларації. Якщо експортується сільгосппродукція власного виробництва, то сільгосппідприємство-спецрежимник відображає такі обсяги в рядку 2 спецрежимної декларації з ПДВ.

Для спецрежимників існує ще один нюанс – це заповнення додатка 9 до спецрежимної декларації з ПДВ. Адже обсяги постачання впливатимуть на основний показник цього додатка (питому вагу поставок сільгосппродукції), і тому база оподаткування експортних операцій матиме суттєве значення.

Згідно із загальною нормою (п. 188.1 ПК) база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не нижче: за собівартість товарів – якщо вони були виготовлені експортером самостійно; ціну придбання – якщо товари, які вивозяться, були куплені експортером.