Використовуємо земельний пай: як не втратити право на спецрежим

На сьогодні актуальним питанням для сільгосппідприємств залишається питання реєстрації прав на земельні ділянки та частки (паї), що ними використовуються. З 01.01.16 р. із ст. 292¹ Податкового кодексу (далі – ПК) вилучено норму, яка передбачала, що права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. У той же час залишено без змін норму п. 292¹.3 ПК, якою визначено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дещо з історії питання

З 01.01.13 р. реєстрація прав здійснюється в Державному реєстрі прав. Проте відповідно до ст. 3 Закону від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.13 р., визнаються дійсними, якщо їх реєстрацію було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент їх виникнення діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

Відомо, що на різних етапах земельної реформи в Україні неодноразово змінювалось законодавство, що визначало у тому числі документи, які підтверджують права власності/користування на земельні ділянки, частки (паї). Тож нагадаємо, які документи підтверджують права на земельні ділянки та частки (паї) та що можна вважати належною реєстрацією таких прав.

Право власності та постійного користування

Право власності на землю – це право володіти, користуватися й розпоряджатися земельними ділянками (ст. 78 Земельного кодексу, далі – ЗК). Право власності на земельну ділянку зазвичай підтверджується: