Визначаємо норми природних втрат зернових

Акценти статті: розглянуто методику перерахунку діючих норм природних втрат зернових.

Загальні положення

Втрати зерна при зберіганні на складах підприємства можна поділити на дві групи:

• нормовані – ті, які носять об’єктивний характер (усихання, вивітрювання, розпилювання тощо). Для них на законодавчому рівні встановлено граничні розміри – норми природних втрат, що є максимально допустимою величиною втрат;
• ненормовані – ті, які виникли в результаті безгосподарної діяльності окремих працівників або посадових осіб підприємства (псування цінностей, недостача в результаті розкрадання тощо).

На сьогодні при списанні зерна сільгосппідприємства використовують Норми природних втрат зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені постановою Держпостачу СРСР від 07.01.86 р. № 4 (далі – Норми № 4). Цей документ є чинним на підставі постанови Верховної Ради від 12.09.91 р. № 1545-XII.

Недостачу зерна може бути виявлено тільки в ході інвентаризації. Періодичність проведення інвентаризації встановлюється власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли така інвентаризація є обов’язковою згідно із законодавством (п. 2 ст. 10 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»), наприклад, перед складанням річної звітності.

Слід відрізняти недостачі, викликані природними причинами, і недостачі внаслідок технологічних втрат, тобто втрат, пов’язаних зі зміною якісних показників зерна, зумовлених особливостями технологічного процесу (сортування, калібрування, очищення тощо). Завважимо, що технологічні втрати в цій консультації не розглядаються і в наведених прикладах не враховуються.

Визначенням результатів інвентаризації та підготовкою пропозиції про взаємозалік недостач та їх списання в межах норм природних втрат займається інвентаризаційна комісія (п. 2.5 розд. ІІ Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879). Перелік посадових осіб, відповідальних за збереження зернових, а також осіб, до обов’язків яких входить розрахунок норм природних втрат, доцільно прописати в наказі про облікову політику.

Розрахунок норм природних втрат зернових

Норми природних втрат зернових установлено для строку зберігання 3 місяці, 6 місяців та 1 рік. Згідно з п. 2 приміток до Норм № 4 при зберіганні зерна і насіння до 3 місяців перерахунок норм природних втрат проводять виходячи з фактичної кількості днів зберігання, а при зберіганні від 3 місяців до року (у т. ч. до 6 місяців) – виходячи з фактичної кількості місяців зберігання. Таким чином, якщо втрати встановлено за період менше 3 місяців, 6 місяців і року, затверджені норми втрат підлягають перерахунку.

Норми природних втрат застосовуються у відсотках від маси, що зберігається, тобто у відсотках до кількості зерна, яке числиться за даними бухгалтерського обліку.

Пропонуємо такі методики розрахунку норм природних втрат зернових для різних строків зберігання.

Строк зберігання – до 3 місяців

При такому строку зберігання норму природних втрат зерна (Н_в) пропонуємо розраховувати за формулою

Н_в = Н : 90 х Ф_з,

де Н – норма убутку при строку зберігання зернових 3 місяці (згідно з Нормами № 4), %;

90 – середня кількість днів у тримісячному періоді;

Ф_з – фактичний строк зберігання цієї партії, дні.

Приклад 1

На складі насипом зберігається пшениця вагою 200 т. Фактичний строк її зберігання – 78 днів (із дати оприбуткування на склад до дати проведення інвентаризації). Норма природних втрат пшениці при строку зберігання 3 місяці – 0,07 %. Розрахуємо втрати в межах норм природних втрат.

1. Норма природних втрат при зберіганні пшениці 78 днів – 0,061 % (0,07 % : 90 д. х 78 д.).

2. Втрати пшениці в межах норм природних втрат становитимуть 0,122 т (200 т х 0,061 %).

Строк зберігання – від 3 місяців до року

У цьому випадку при розрахунку норми природних втрат зерна пропонуємо застосувати такий алгоритм.

1. Визначимо приріст норми втрат (П_н) за період, обмежений затвердженими нормами, у якому проводилася інвентаризація:

П_н = Н_п – Н_ф,

де Н_п – норма втрати, затверджена для періоду, що настає за періодом фактичного зберігання (згідно з Нормами № 4), %;

Н_ф – норма втрати, затверджена для періоду, що передує періоду фактичного зберігання (згідно з Нормами № 4), %

Наприклад, якщо інвентаризація пшениці, яка зберігалася насипом на складі, проводилася в період між третім і шостим місяцями зберігання, то П_н становитиме 0,02 % (0,09 % – 0,07 %). Якщо ж інвентаризація проводилася в період між шостим і дванадцятим місяцями зберігання, то П_н дорівнюватиме 0,025 % (0,115 % – 0,09 %).

2. Визначимо середньомісячний приріст норми втрати зерна (Н_м) за період, обмежений затвердженими нормами:

Н_м = П_н : К_м,

де К_м – кількість місяців зберігання в періоді, обмеженому затвердженими нормами, тобто або 3 місяці (при строку зберігання від 3 до 6 місяців), або 6 місяців (при строку зберігання від 6 місяців до року).

Для пшениці, яка зберігалася насипом на складі, показник Н_м у періоді між третім і шостим місяцями зберігання становитиме 0,007 % (0,02 % : 3 міс.), а в періоді між шостим і дванадцятим місяцями зберігання Н_м – 0,004 % (0,025 % : 6 міс.).

3. Розрахуємо норму природних втрат зерна (Н_в) за фактичну кількість місяців зберігання за допомогою формули:

Н_в = Н_ф + (Н_м х К_ф),

де К_ф – фактична кількість місяців зберігання, що перевищує період, для якого затверджено норми.

Для пшениці, яка зберігалася насипом на складі, з урахуванням того, що показники Н_ф та Н_м нам відомі, запропонуємо спрощену формулу розрахунку норми природних втрат, а саме:

• якщо інвентаризація проводиться в період між третім і шостим місяцями зберігання, то норму втрат визначаємо таким чином:

Н_в = 0,07 % + (0,007 % х К_ф);

• якщо ж інвентаризація проводиться в період між шостим і дванадцятим місяцями зберігання, норму втрат визначаємо таким чином:

Н_в = 0,09 % + (0,004 % х К_ф).

Приклад 2

На складі насипом зберігається пшениця загальною вагою 200 т. Фактичний строк зберігання на дату проведення інвентаризації – 5 місяців.

Розрахуємо втрати пшениці при зберіганні.

1. Норма природних втрат за 3 місяці зберігання становить 0,07 %. За кожний подальший місяць зберігання норма втрат збільшується на 0,007 %. Усього пшениця зберігалася 5 місяців. Отже, Н_в за цей період становитиме 0,084 % (0,07 % + 0,007 % х 2 міс.).

2. Втрати пшениці в межах норм природних втрат – 0,168 т (200 т х 0,084 %).

Приклад 3

На складі насипом зберігається пшениця загальною вагою 200 т. На дату проведення інвентаризації фактичний строк зберігання становить 9 місяців.

Визначимо втрати пшениці в межах норми.

1. Норма природних втрат за 6 місяців зберігання становить 0,09 %. За кожний подальший місяць зберігання норма втрат збільшується на 0,004 %. Усього пшениця зберігалася 9 місяців. Отже, Н_в за цей період становитиме 0,102 % (0,09 % + 0,004 % х 3 міс.).

2. Втрати пшениці в межах норм природних втрат становитимуть 0,204 т (200 т х 0,102 %).

Строк зберігання перевищує рік

При зберіганні зерна, продуктів його переробки і насіння олійних культур понад рік за кожний подальший рік зберігання норма природних втрат застосовується в розмірі 0,04 % з перерахунком, виходячи з фактичної кількості місяців зберігання (п. 3 приміток до Норм № 4). При зберіганні зернових більше року норму природних втрат зернових (Нв) можна розрахувати за формулою

Н_в = А + (0,04 : 12 х В),

де А – затверджена норма втрати при зберіганні зернових протягом року;

В – кількість місяців фактичного зберігання, що перевищують рік.

Приклад 4

На складі насипом зберігається 200 т пшениці. На дату проведення інвентаризації фактичний строк її зберігання становить 15 місяців (1 рік і 3 місяці). При зберіганні пшениці 1 рік норма природних втрат становить 0,115 %.

Визначимо втрати в межах природних втрат при 15-місячному зберіганні пшениці.

1. Норма природних втрат за 15 місяців – 0,125 %:

0,115 % + (0,04 % : 12 міс. х 3 міс.).

2. Втрати пшениці в межах норм природних втрат становитимуть 0,25 т (200 т х 0,125 %).