Таблиця-підказка: що включати до наказу про облікову політику згідно з нацстандартами

№ з/п

Елементи ОП

Альтернативні варіанти обліку

Положення нормативно-правових актів, що
дають право вибору

1

2

3

4

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

1

Визначення порога суттєвості

Визначається підприємством самостійно залежно від виду господарських операцій, об’єктів обліку, статей фінансової звітності

П. 3 розд. I НП(С)БО 1
та інші відповідні
НП(С)БО; п. 2.20,
пп. 2.20.1–2.20.3
Методрекомендацій
№ 635; лист Мінфіну
від 29.07.03 р.
№ 304230-04108

2

Перелік філій, виділених на окремий баланс, і перелік філій, не виділених на окремий баланс

Можна застосовувати єдиний підхід до всіх філій: або виділяти, або не виділяти їх на окремий баланс

Ч. 5 ст. 8 Закону № 996,
п. 7 розд. II НП(С)БО 1,
п. 2.26 Методрекомендацій № 635

3

Доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 25 для малих підприємств

Для малих підприємств (крім єдинників третьої групи) і представництв нерезидентів НП(С)БО 25 визначена мала фінзвітність у складі форм № 1-м, № 2-м. Для мікропідприємств, єдинників третьої групи і неприбуткових організацій встановлена мікрофінзвітність за формами № 1-мс, № 2-мс.

Одночасно за НП(С)БО 1 суб’єктам, які застосовують НП(С)БО 25, надана можливість вибрати, яку форму фінзвітності (скорочену чи повну) їм подавати.

Проте, виходячи з вимог п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, (!) мікропідприємства, неприбуткові організації та єдинники третьої групи все-таки повинні подавати скорочену фінзвітність (за підсумками року). А ось щодо того, яку фінзвітність подавати малим підприємствам, цей Порядок не уточнює, як і не зобов’язує їх, скажімо, подавати тільки скорочену звітність

П. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1

4

Метод складання Звіту про рух грошових коштів

1. За непрямим методом.

2. За прямим методом

П. 9 розд. II НП(С)БО 1,
п. 2.29 Методрекомендацій № 635

НП(С)БО 7 «Основні засоби»

5

Виокремлення об’єкта основних засобів

(далі – ОЗ)

Самостійно встановлюється підприємством. Якщо один об'єкт ОЗ складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухобліку як окремий об'єкт ОЗ

П. 4 НП(С)БО 7

6

Методи нарахування амортизації ОЗ

1. Прямолінійний.

2. Зменшення залишкової вартості.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний.

5. Виробничий

П. 26–28 НП(С)БО 7,
п. 2.5 Методрекомен-
дацій № 635

Платникам податку на прибуток, які визначають об’єкт обкладення цим податком із застосуванням податкових різниць, для зближення податкового та бухгалтерського обліку рекомендуємо дотримуватися вимог пп. 138.3.1–138.3.3 Податкового кодексу (далі – ПК). Для різних груп об’єктів ОЗ можна обрати різні методи амортизації

Пп. 138.3.1–138.3.3 ПК

7

Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, далі – МНМА, і бібліотечних фондів)

1. Прямолінійний.

2. Виробничий

П. 27 НП(С)БО 7,
п. 2.5 Методрекомен-
дацій № 635

8

Методи нарахування амортизації МНМА і бібліотечних фондів

1. Прямолінійний.

2. Виробничий.

3. Метод нарахування 50 % вартості в першому місяці використання об’єкта і решти 50 % амортизованої вартості в місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

4. Метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об’єкта

9

Підходи до переоцінки та поріг суттєвості для її проведення

За поріг суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об'єктів ОЗ може прийматися величина, що дорівнює:

– 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства;

– величина, що дорівнює 10%-вому відхиленню залишкової вартості об'єктів ОЗ від їх справедливої вартості

П. 16 НП(С)БО 7;
п. 34 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну
від 30.09.03 р. № 561 (далі – Методрекомен-
дації № 561);
пп. 2.20.1 Методрекомендацій № 635

10

Періодичність зарахування сум дооцінки ОЗ до складу нерозподіленого прибутку

1. У разі вибуття об'єктів ОЗ, які раніше були переоцінені.

2. Щокварталу.

3. Раз на рік

П. 21 НП(С)БО 7,
п. 38 Методреко-
мендацій № 561,
п. 2.9 Методрекомен-
дацій № 635

11

Величина вартісного критерію приналежності матеріального активу до МНМА

Стандартом не регламентовано, але її може бути встановлено підприємством самостійно

Пп. 5.2.7 НП(С)БО 7,
п. 2.6 Методрекомендацій № 635

Платникам податку на прибуток, які визначають об’єкт обкладення цим податком із застосуванням податкових різниць, для зближення податкового та бухгалтерського обліку рекомендуємо дотримуватися вимог пп. 14.1.138 ПК

Пп. 14.1.138 ПК

НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»

12

Методи амортизації нематеріальних активів (далі – НА)

1. Прямолінійний.

2. Зменшення залишкової вартості.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний.

5. Виробничий

НП(С)БО 8,
п. 26 НП(С)БО 7,
п. 2.5 Методрекомендацій № 635

Платникам податку на прибуток, які визначають об’єкт обкладення цим податком із застосуванням податкових різниць, для зближення податкового та бухгалтерського обліку рекомендуємо дотримуватися вимог пп. 138.3.1, 138.3.2, 138.3.4 ПК. Для різних груп об’єктів НА можна обрати різні методи амортизації

Пп. 138.3.1, 138.3.2,
138.3.4 ПК

13

Підходи до переоцінки, поріг суттєвості і порядок проведення переоцінки

Самостійно встановлюються підприємством за умови, що для НА існує активний ринок

П. 19, 20 НП(С)БО 8,
пп. 2.7.2, 2.20.1
Методрекомендацій
№ 635

14

Періодичність зарахування в бухобліку сум дооцінки НА до складу нерозподіленого прибутку

1. У разі вибуття об'єктів НА, які раніше були переоцінені.

2. Щокварталу.

3. Раз на рік

П. 24 НП(С)БО 8,
п. 2.9 Методрекомен-
дацій № 635

НП(С)БО 9 «Запаси»

15

Одиниця обліку запасів

1. Найменування.

2. Однорідна група (вид)

П. 7 НП(С)БО 9,
п. 2.28 Методрекомендацій № 635

16

Методи оцінки вибуття запасів

1. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

2. Середньозваженої собівартості.

3. Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

4. Нормативних витрат.

5. Ціни продажу

П. 16–22 НП(С)БО 9,
п. 2.2 Методрекомендацій № 635

17

Метод обліку транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ)

1. Шляхом прямого списання ТЗВ до первісної вартості одиниці запасів, що придбаваються (за можливості точного розподілу (віднесення).

2. За середнім відсотком (у разі узагальнення суми ТЗВ на окремому субрахунку з подальшим їх розподілом)

П. 9 НП(С)БО 9,
п. 2.4 Методрекомендацій № 635

18

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів

Оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття

П. 18, 19 НП(С)БО 9;
п. 2.3 Методрекомендацій № 635

19

Оцінка побічної сільгосппродукції

1. За нормативними витратами.

2. За реалізаційними цінами.

3. За цінами можливого використання

Додаток 2 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінагрополітики
від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132)

НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»*

20

Методи визначення величини резерву сумнівних боргів

1. За абсолютною сумою сумнівної заборгованості.

2. Із застосуванням коефіцієнта сумнівності

П. 8, 9 НП(С)БО 10;
п. 2.10 Методрекомендацій № 635

21

Способи розрахунку коефіцієнта сумнівності (за необхідності)

1. Визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.

2. Класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення.

3. Визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі цієї заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років

* Відповідно до НП(С)БО 10 і НП(С)БО 11 «Зобов’язання» на дату балансу будь-які довгострокові заборгованості треба відображати за теперішньою (дисконтованою) вартістю – неважливо, відсоткові вони чи безвідсоткові. Майте на увазі! Ніякої альтернативи щодо оцінки довгострокових боргів ані НП(С)БО 10, ані НП(С)БО 11 не передбачають. У підприємства немає вибору – у балансі такі заборгованості показують виключно за теперішньою вартістю. Тому підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО, дисконтування таких боргів не уникнути.

Але невизначеність все ж існує. Адже в НП(С)БО відсутня методика дисконтування. Тобто немає чіткого алгоритму розрахунку теперішньої вартості довгострокових заборгованостей. Не врегульовано також питання, як визначати ставку дисконтування та яку кількість періодів брати для розрахунку (рік, квартал, місяць). Є сенс обумовити свої підходи безпосередньо в наказі про ОП. Хоча можна розробити й окреме положення, де описати механізм оцінки довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань.

НП(С)БО 11 «Зобов’язання»

22

Створення забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат і платежів

1. На оплату відпусток працівникам підприємства.

2. На додаткове пенсійне забезпечення.

3. На виконання гарантійних зобов'язань.

4. На реструктуризацію.

5. На виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами тощо

П. 12 НП(С)БО 11,
п. 8 НП(С)БО 7,
п. 2.11 Методрекомендацій № 635

НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»

23

Дата визнання фінансових активів, придбаних унаслідок систематичних операцій (дата укладення або дата виконання контракту)

1. Дата укладення.

2. Дата виконання контракту

П. 15 НП(С)БО 13,
п. 2.18 Методрекомендацій № 635

24

База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу

1. Кількість акцій.

2. Сума операції тощо

П. 27 НП(С)БО 13,
п. 2.19 Методрекомен-
дацій № 635

НП(С)БО 14 «Оренда»

25

Оцінка об'єкта, отриманого у фінансову оренду в орендаря

1. За справедливою вартістю.

2. За теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів

П. 5 НП(С)БО 14

26

Період очікуваного використання об’єкта
фінансової оренди

Установлюється підприємством самостійно, виходячи зі строку корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротшого із двох періодів – строку оренди або строку корисного використання об’єкта фіноренди (якщо переходу права власності на об’єкт оренди після закінчення строку оренди не передбачено)

П. 7 НП(С)БО 14

27

Методи нарахування амортизації об’єкта
фінансової оренди

1. Прямолінійний.

2. Зменшення залишкової вартості.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний.

5. Виробничий

НП(С)БО 15 «Дохід»

28

Методи оцінки ступеня завершеності операцій із надання послуг

1. Вивчення виконаних робіт.

2. Визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі обов'язкових до надання послуг.

3. Визначення питомої ваги витрат підприємства у зв'язку з наданням послуг у загальній очікуваній вартості таких витрат

П. 11 НП(С)БО 15,
п. 2.13 Методрекомен-
дацій № 635

НП(С)БО 16 «Витрати»

29

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

Самостійно встановлюється підприємством. При цьому сільгосппідприємства можуть орієнтуватися на примірний перелік статей, наведений у Методрекомендаціях № 132

П. 11–15 НП(С)БО 16,
п. 2.16 Методрекомен-
дацій № 635;
п. 3.6 Методрекомен-
дацій № 132

30

Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат

Самостійно встановлюються підприємством

П. 15, 16 НП(С)БО 16;
п. 2.15 Методрекомен-
дацій № 635

31

База розподілу загальновиробничих змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат

Самостійно обираються підприємством:

– години роботи;

– заробітна плата;

– обсяг діяльності;

– прямі витрати тощо

П. 16 НП(С)БО 16,
п. 2.15 Методрекомендацій № 635

НП(С)БО 17 «Податок на прибуток»

32

Періодичність відображення у фінзвітності відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань

1. Щокварталу на дату проміжної фінзвітності.

2. Раз на рік на дату річної фінзвітності

П. 15 НП(С)БО 17

НП(С)БО 18 «Будівельні контракти»

33

Метод оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може оцінюватися методом:

– вимірювання та оцінки виконаної роботи;

– співвідношення обсягу завершених робіт та їхнього загального обсягу за будівельним контрактом
у натуральному вимірі;

– співвідношення фактичних витрат із початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат
за контрактом

П. 4 НП(С)БО 18

34

Критерії віднесення доходів до майбутніх періодів та їх перелік; порядок списання доходів майбутніх періодів

1. Вимір та оцінка виконаної роботи.

2. Відношення обсягу завершеної частини робіт до їхнього загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі.

3. Співвідношення фактичних витрат із початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом

П. 4 НП(С)БО 18,
п. 2.17 Методрекомен-
дацій № 635

35

База розподілу загальновиробничих витрат при нормальній потужності

Самостійно обирається підприємством. За базу можуть бути використані:

– прямі витрати;

– обсяги доходів;

– прямі витрати на оплату праці;

– відпрацьований будівельними машинами та механізмами час тощо

П. 14 НП(С)БО 18

НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»

36

Застосування курсу НБУ для обліку госпоперацій із безготівкового розрахунку в інвалюті

1. Застосовувати курс НБУ на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

2. Відображати в сумі, визначеній у документах банку, зважаючи на особливості застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, якщо це не суперечить вимогам податкового й митного законодавства щодо застосування валютного курсу

П. 5 НП(С)БО 21

37

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в інвалюті на дату здійснення госпоперацій

1. Лише за окремою госпоперацією.

2. За усією монетарною статтею

П. 8 НП(С)БО 21

38

Перерахунок показників фінзвітності господарської одиниці за межами України

Статті доходів, витрат і руху грошових коштів належать до перерахунку:

– за валютним курсом на кінець дня дати здійснення операції (окрім країн із гіперінфляцією);

– на розсуд підприємства – за середньозваженим курсом за відповідний місяць

П. 10.2 НП(С)БО 21

НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»

39

Особливий порядок обліку для підприємств, що подають фінансову звітність мікропідприємства
(форми № 1-мс і № 2-мс)

Рішення про облік необоротних активів тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості.

Рішення не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на оплату відпусток, виконання гарантійних зобов’язань і т. п.), а визнавати відповідні витрати в періоді їх здійснення.

Рішення відображати в балансі поточну дебіторську заборгованість за фактичною сумою, без створення резерву сумнівних боргів

П. 7 розд. I
НП(С)БО 25

40

Визначення вартості залишку незавершеного виробництва і готової продукції (для суб’єктів малого підприємництва)

У процесі інвентаризації на кінець звітного року (або кварталу) встановлюється залишок незавершеного виробництва, який оцінюється за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці.

Вартість залишку визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух готової продукції. Залишок готової продукції оцінюється за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходячи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції)

П. 2.3 розд. ІІІ
НП(С)БО 25

НП(С)БО 26 «Виплати працівникам»

41

Програми виплат інструментами власного капіталу підприємства

Підприємству слід розкривати облікову політику стосовно виплат за кожною із таких програм

П. 34.2 НП(С)БО 26

НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»

42

Дата первісного визнання необоротних активів і груп вибуття, що утримуються для продажу

1. Дата, коли щодо цих активів виконуються всі умови, зазначені в п. 1 розд. II НП(С)БО 27.

2. Дата оприбуткування активів, придбаних із метою продажу

П. 3 розд. II НП(С)БО 27,
п. 2.25 Методрекомендацій № 635

НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»

43

Види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках

Установлюються підприємством самостійно

П. 5–15, 17 НП(С)БО 29;
п. 2.14 Методрекомендацій № 635

44

Види сегментів

1. Географічний виробничий.

2. Географічний збутовий.

3. Господарський

НП(С)БО 30 «Біологічні активи»

45

Об’єкт бухгалтерського обліку довгострокових та поточних біологічних активів (далі – БА)

1. Окремий вид БА.

2. Група БА

П. 6 НП(С)БО 30

46

Оцінка додаткових БА при первісному ви-
знанні

1. За справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати в місці продажу.

2. За виробничою собівартістю відповідно до НП(С)БО 16

П. 9 НП(С)БО 30

47

Оцінка довгострокових БА на дату проміжного і річного балансів

1. За справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати в місці продажу.

2. За первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності

П. 10, 11 НП(С)БО 30

48

Оцінка поточних БА на дату проміжного і річного балансів

1. За справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати в місці продажу.

2. За первісною вартістю (крім поточних БА рослинництва, які визнаються і відображаються як незавершене виробництво, – їхня оцінка здійснюється відповідно до НП(С)БО 9)

49

Методи визначення справедливої вартості БА

1. На основі цін активного ринку.

2. За останньою ринковою ціною операції з такими активами.

3. За ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість.

4. За іншими показниками, що характеризують рівень цін на БА і сільгосппродукцію.

5. За теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до п. 11–14 НП(С)БО 28

П. 13–15 НП(С)БО 30

50

Строк корисного використання довгострокових БА

Самостійно встановлюється підприємством. Проте ПК визначено мінімально допустимі строки корисного використання довгострокових БА. З метою зближення бухгалтерського та податкового обліку податку на прибуток в ОП доцільно застосовувати строки, передбачені податковим законодавством

Пп. 138.3.3 ПК

51

Методи амортизації довгострокових БА, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо

1. Прямолінійний.

2. Зменшення залишкової вартості.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний.

5. Виробничий

Пп. 138.3.3 ПК,
п. 11 НП(С)БО 30

НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»

52

Визначення суттєвості операційного циклу

Підприємство самостійно визначає тривалість у роках (місяцях) суттєвого операційного циклу для віднесення активів до кваліфікаційних чи некваліфікаційних

П. 3 НП(С)БО 31,
лист Мінфіну
від 01.06.06 р. № 31-34000-10-5/11601

53

Суттєвий час (час, який для цілей класифікації активу як кваліфікаційного є суттєвим)

1. Час, що перевищує три місяці.

2. Інший строк, що самостійно обирається підприємством

54

Кваліфікаційні активи

Самостійно визначаються підприємством з урахуванням суттєвості часу, необхідного для їх створення

НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»

55

Критерії розмежування інвестиційної нерухомості (далі – ІН) та операційної нерухомості у разі, якщо той самий неподільний об’єкт використовується і як ІН, і як операційна нерухомість

Самостійно встановлюються підприємством

П. 6 НП(С)БО 32,
п. 2.22 Методрекомен-
дацій № 635

56

Методи оцінки об'єктів ІН

1. За справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити.

2. За первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення

П. 16, 19–21 НП(С)БО 32

57

Методи амортизації об’єктів ІН, що обліковуються за первісною вартістю

1. Прямолінійний.

2. Зменшення залишкової вартості.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний.

5. Виробничий

П. 26 НП(С)БО 7;
НП(С)БО 32;
п. 16, пп. 36.1 п. 2.5
Методрекомендацій
№ 635

Платникам податку на прибуток, які визначають об’єкт обкладення цим податком із застосуванням податкових різниць, треба взяти до уваги, що об’єкти ІН, які обліковуються за первісною вартістю, для цілей податкового обліку окремо не виділяються – вони вважаються об’єктами ОЗ. Для зближення податкового та бухгалтерського обліку таким платникам рекомендуємо робити вибір з урахуванням вимог пп. 138.3.1–138.3.3 ПК

Пп. 138.3.1–138.3.3 ПК