Суть питання: з 01.01.21 р. до Податкового кодексу (далі – ПК) було внесено безліч виправлень. Зокрема, були змінені розміри штрафних санкцій за деякі податкові правопорушення, уведено нову концепцію відповідальності платника податків, визначено конкретні підстави для звільнення від відповідальності. Також у ПК з’явилося поняття «навмисне діяння». Якщо орган ДПС установить, що було вчинене навмисне діяння, штраф за таке порушення буде значно вищим. У консультації розглянемо, коли та за що платників податків можуть притягувати до фінансової відповідальності та в яких випадках вони звільняються від відповідальності.
Згідно з п. 109.1 ПК податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо встановлених ПК) діяння (дія або бездіяльність) платника податків (у т. ч. осіб, прирівняних до них) контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПК.
Також із 01.01.21 р. у ПК уведено таке поняття, як навмисне діяння. Діяння вважаються вчиненими навмисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК та іншим законодавством, контроль над дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
На жаль, поняття вини в ПК не розкривається. Однак у ст. 112 ПК наведено умови, за яких особа вважається винною в податковому правопорушенні.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотриматися правил і норм, за порушення яких ПК передбачена відповідальність, але не вжила достатніх заходів для їхнього дотримання.
Ужиті платником заходи щодо дотримання правил і норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, учиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, несумлінно та без належної обачності.
Тобто вину особи в розумінні ст. 112 ПК визначають такі умови:
Ні, не повинен. Необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи тільки у випадках, визначених п. 119.3, 123.2–123.5, 124.2, 124.3, 1251.2–1251.4 ПК (п. 109.3 ПК).
У випадку несплати, несвоєчасної сплати погодженої суми грошових зобов’язань протягом строків, установлених ПК, якщо ці дії вчинені ненавмисно, застосовується штраф у розмірі:
Штраф за вищезгадані порушення, допущені навмисно, становить 25 % погашеної суми податкового зобов’язання (п. 124.2 ПК). Як бачите, розмір штрафу залежить від того, навмисно чи ненавмисно вчинене це порушення.
Поняття «навмисне правопорушення» прописане в п. 109.1 ПК нечітко. Конкретні критерії визначення навмисності правопорушення не встановлені. Тягар доведення наміру платника податків повністю лежить на контролюючому органі. Для цього орган ДПС збирає докази наявності (або відсутності) такого наміру в діях підприємства шляхом направлення порушникові запиту про надання інформації.
Як показує практика, податківців насамперед цікавить інформація про залишок коштів на рахунках і в касі. Якщо в підприємства на рахунках були гроші, найімовірніше, посадові особи органу ДПС можуть порахувати, що в платника податків була можливість вчасно сплатити податок. І якщо він порушив строки сплати, отже, у його діях був намір.
Не ігноруйте податкові запити! Якщо запит оформлено за всіма правилами, викладеними в п. 73 ПК, підприємство повинне надати докладну відповідь за запитаною інформацією та додати до відповіді копії запитаних документів. Докладніше про те, як відповідати на запити податкової, див. «Податковий запит: ситуації з практики і відповіді на запитання».
Для притягнення платника податків до відповідальності орган ДПС повинен дотримуватися таких правил (ст. 112 ПК):
Перелік підстав для звільнення від фінансової відповідальності за податкові порушення наведено в пп. 112.8.1 ПК. Він досить великий, назвемо деякі з них:
У ПК також уведено поняття «пом’якшення відповідальності». Воно полягає в можливості зменшення передбаченого ПК штрафу за те або інше порушення на 50 % за наявності певних обставин (п. 113.6 ПК). Такі обставини перелічені в ст. 1121 ПК. На жаль, поки що до кінця не ясно, як на практиці будуть діяти правила пом’якшення відповідальності. Сподіваємося, що найближчим часом вони будуть уточнені в підзаконних актах.