Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Розрахунки корпоративною платіжною карткою: особливості бухобліку

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про правила використання корпоративних платіжних карток, а також документування та бухгалтерського обліку розрахунків із їх використанням.

Корпоративна платіжна картка (далі – КПК) – зручний інструмент для розрахунків підприємства. Її використання дозволяє відмовитися від частих поїздок у банк за готівковими коштами для ведення господарської діяльності, а в певних випадках – взагалі відмовитися від чекової книжки. Тож не дивно, що на нашу консультаційну лінію все частіше надходять запитання про те, як оформити і врахувати витрати, сплачені за допомогою КПК або картки «Ключ до рахунка». Тому сьогодні поговоримо про те, як все ж таки обліковувати такі безготівкові розрахунки.

Основними документами, які регулюють порядок емісії та використання електронних платіжних засобів (платіжних карток), є:

Банк – емітент платіжних карток може видавати їх користувачам – фізичним і юридичним особам. Відповідно фізичним особам видають особисті електронні платіжні засоби (особисті платіжні картки), а підприємствам – корпоративні (або корпоративний електронний платіжний засіб, КПК) (п. 2 розд. ІІ Положення № 705).

Водночас прямого визначення КПК як такої ви не знайдете в жодному з чинних нормативно-правових актів. Досить скупе діюче законодавство і щодо питання її використання. Гадаємо, що, зважаючи на вже досить тривале застосування цього платіжного інструмента, просто відпала потреба розписувати нюанси його застосування в нормативці. Адже в уже не чинному Положенні про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженому постановою Правління НБУ від 19.04.05 р. № 137, яке стало «прабатьком» чинного Положення № 705, питання застосування КПК висвітлено більш широко.

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали