Скасовано норми природного убутку: що робити бухгалтеру?

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• про скасування деяких норм природного убутку для товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ);
• як ці зміни вплинуть на бухоблік та оподаткування сільгосппідприємств.

Постановою КМУ від 23.11.16 р. № 1066 (далі – Постанова № 1066, набула чинності з 17.03.17 р.) скасовано низку нормативних актів УРСР та СРСР, більшість яких давно вже втратила актуальність. Однак «під косу» потрапили й давнішні радянські норми природного убутку, які до цих пір застосовувались багатьма суб’єктами господарювання. А для підприємств питання нормування природніх втрат дуже принципове, оскільки знаходиться в податковій площині. Отже, проаналізуємо вплив змін на господарський облік та надамо поради, як діяти бухгалтеру.

Нагадаємо, що є природним убутком. Це кількісні втрати продукції, товарів, причина яких – нормальні природні процеси: усушка, вивітрювання, кришення, виморожування, витікання, витрата речовин на дихання тощо. Вони можуть виникнути під час транспортування, у процесі зберігання, а також у період реалізації в пункті продажу.

Втрати через такі природні процеси у вітчизняному законодавстві, як правило, нормовані. Однак зазначені норми не застосовують, якщо кількісні втрати обумовлені неприродними процесами: псування, крадіжка, брак тощо, а також якщо немає факту нестачі ТМЦ.

Звісно, більшість установлених нормативів природного убутку в прямому та переносному значенні – пережиток минулого, проте вони застосовуються, оскільки немає інших. Такий дозвіл прописано в постанові Верховної Ради від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» (див. листи Мінекономіки від 19.10.2000 р. № 55-25/324, від 07.05.02 р. № 56-31/164, від 19.09.03 р. № 83-22/605, від 27.09.07 р. № 58-24/222).