Оскарження відмови в реєстрації ПН/РК: судовий порядок

Акценти цієї статті:

• строки та порядок звернення до суду для оскарження рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі відповідно – ПН, РК, ЄРПН, рішення комісії) або їх бездіяльності;
• вимоги до позовної заяви;
• розмір судового збору в 2019 році.

Якщо вдача оминула платника податків і позитивний результат після адміністративного оскарження рішення комісії не отримано, можна скористатися судовим порядком. Утім звернутися до суду за захистом своїх прав після отримання рішення комісії платник може незалежно від застосування процедури адміноскарження. Тож розглянемо порядок оскарження дій та бездіяльності комісії ДФС у разі винесення рішення про відмову або тривалого розгляду скарги.

Оскарження у судовому порядку регулюється ст. 56 Податкового кодексу (далі – ПК) та нормами Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС). Більш докладно цю процедуру прописано в КАС, адже цей кодекс має встановлювати порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Отже, справа розглядається у порядку адміністративного судочинства.

Зверніть увагу! Під час підготовки до судового оскарження слід ураховувати, що з 15.12.17 р. КАС викладено у новій редакції.

Платник податків має право подавати позов до адмінсуду, якщо, на його думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень (ДФС) порушено його права, свободи або законні інтереси (ст. 5 КАС). Тобто після отримання рішення про відмову платник може його оскаржити, а якщо фіскали не надають жодного рішення у встановлені строки – оскаржити бездіяльність.