Неперсоніфіковане харчування для працівників: чи варто ризикувати

У чому полягає проблема. Бажаючи заощадити на податках, підприємства вибирають варіант харчування для працівників без персоніфікації (наприклад, за принципом «шведського столу»), незважаючи на той факт, що це питання недостатньо врегульоване законодавчо. Це призводить до спорів при перевірках і чревате штрафами і донарахуванням податків, судовими розглядами та непродуктивними витратами.

Чим допоможе стаття. Позначимо ризики, пов'язані з організацією безплатного харчування для працівників без персоніфікації, і підкажемо, як їх уникнути.

Коли сільгосппідприємство приймає рішення годувати працівників безплатно (неважливо, у своїй їдальні чи замовляючи обіди на стороні), воно, як правило, бажає проявити турботу про працівників і натомість отримати від них більшу віддачу, тобто підвищити продуктивність праці. Це особливо важливо під час інтенсивних робіт, наприклад при збиранні врожаю. Зрозуміло, бажання підприємства зробити все в кращому вигляді й одночасно оптимізувати витрати на цей захід зрозуміле. А ось бухгалтер часто шукає найбільш вигідний варіант оподаткування. Але чи завжди це обґрунтовано у кінцевому рахунку, з огляду на всі аспекти і ризики? Давайте розбиратися.

На практиці суб'єкти господарювання намагаються застосувати схему харчування за типом «шведського столу». Це означає, що у визначеному місці, наприклад кімнаті для їжі, виставляються готові страви і працівники підприємства (а можливо, і його відвідувачі) розбирають їжу самі. Облік з'їденого кожною людиною ніхто не веде. Продукти прибуткуються (або виготовляються на своїй виробничій базі), потім списуються з певною періодичністю.

Відповідні операції відображаються в бухгалтерському і податковому обліку. Причому в бухобліку підприємства на загальній системі оподаткування витрати на безплатне харчування працівників визнаються витратами. При цьому Податковим кодексом (далі – ПК) не передбачені податкові різниці за безплатним наданням товарів фізособам: пп. 10.5.10 ПК робить для цієї категорії отримувачів виняток. І це логічно, оскільки дозволяє уникнути подвійного оподаткування (у підприємства і фізособи). Адже фізособа, яка не здійснює витрати на товари (у нашому випадку на оплату харчування), отримує дохід, який у загальному випадку підлягає обкладенню ПДФО.

А що з ПДВ? Згідно з останнім роз'ясненням податківців (ІПК ДПС від 28.04.20 р. № 1710/6/99-00-07-03-02-06/ІПК), суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податків у зв'язку із забезпеченням працівників безплатним харчуванням, включаються до податкового кредиту за наявності відповідного документального підтвердження (податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, інших документів, передбачених п. 201.11 ПК).