Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Починаємо експорт сільгосппродукції: поради від митного брокера


У наш час багатьом сільгосппідприємствам, щоб вистояти в непростих економічних умовах, доводиться думати про те, як розширити обсяги та територію збуту своєї продукції. Один із шляхів вирішення цього питання – експорт продукції. Оскільки невід’ємною частиною процесу вивезення продукції за кордон є процедура митного оформлення, за роз’ясненням цієї процедури ми звернулися до митного брокера.


Сільгосппідприємство здійснюватиме експортну операцію вперше: із чого йому слід почати?

Перш за все сільгосппідприємство повинне зареєструватися в митному органі як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД). Облік осіб – суб’єктів ЗЕД ведеться згідно з Порядком обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженим наказом Мінфіну від 15.06.15 р. № 552 (далі – Порядок № 552).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 552 взяття на облік суб’єктів ЗЕД здійснюється одноразово в підрозділі будь-якої митниці (тобто звертатися на митницю за місцем реєстрації підприємства не обов’язково):

  • за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до підрозділів митниць;
  • при першому здійсненні такими особами операцій із товарами, контроль за якими відповідно до Митного кодексу (далі – МК) та інших актів законодавства України покладено на митниці ДФC.

Для взяття на облік така особа або її представник (його повноваження підтверджені довіреністю або письмовим договором між ним та особою, яку він представляє) подає Заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД (додаток 1 до Порядку № 552).

Заяву можна подати в паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку. Однак слід звернути увагу, що для подання цієї заяви засобами електронного зв’язку необхідно мати відповідне програмне забезпечення та митно-брокерські програми (QDPRO, MDOffice). Тому, якщо суб’єкт ЗЕД не має такого програмного забезпечення, він може або звернутися до послуг митних брокерів, або ж подати заяву в паперовому вигляді.

Хоча Порядок № 552 і дозволяє здійснювати реєстрацію суб’єкта ЗЕД при першому здійсненні імпортно-експортних операцій, але, виходячи з практичного досвіду, рекомендую здійснити цю процедуру завчасно, тобто до початку безпосереднього вивезення (увезення) товарів. Крім того, звертатися до митниці для реєстрації краще після відкриття валютних рахунків, які будуть використовуватись при проведенні ЗЕД. Це обумовлено тим, що якщо при здійсненні обліку рахунки ще не будуть відкриті, то в базі даних митниці вони можуть не з’явитись і після їх відкриття, а це призведе до помилок при подальшому митному оформленні [детальніше про реєстрацію на митниці див. «Порядок реєстрації на митниці для здійснення ЗЕД»].

Які документи слід подати для митного оформлення експорту сільгосппродукції?

Порядок митного оформлення (у т. ч. експорту) регламентується розд. VII МК та Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 631.

Основним документом для оформлення експорту є вантажна митна декларація (далі – ВМД), форми бланків якої (№ МД-2, № МД-3, № МД-6 та ін.) затверджено наказом Мінфіну від 22.02.12 р. № 246. Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 651. Подати ВМД можна як у паперовому, так і в електронному вигляді. Але в разі експорту зернових культур та горіхів не виключено, що митниця вимагатиме надання всіх документів щодо цих товарів у паперовому вигляді, адже ці товари є предметом особливого контролю з боку митників.

До ВМД слід додати:

  • ЗЕД-контракт;
  • рахунок (invoice) на адресу отримувача продукції – нерезидента;
  • сертифікат якості, який видається відповідною акредитованою лабораторією (потрібен у разі, якщо товар може класифікуватись у різних позиціях товарної номенклатури, наприклад пшениця може бути твердою чи м’якою, різних класів, сортів тощо);
  • сертифікат походження – оформлюється за потребою, зокрема в разі, якщо у країні покупця існує пільгове чи преференційне оподаткування при митному оформленні товарів походженням з України. Сертифікат за формою EUR-I надається митницею при проведенні митного оформлення, усі інші – Торгово-промисловою палатою;
  • документи, що підтверджують вартість товару (податкові та видаткові накладні, договори, рахунки в разі придбання товару у третіх осіб або бухгалтерська калькуляція, якщо товар – власного виробництва);
  • транспортні документи (CMR, CARNET TIR, авіанакладна, коносамент і т. п. – надаються транспортною компанією залежно від виду транспорту та країни експорту).

Якщо експортується сільгосппродукція рослинного походження, то до ВМД слід також додати фiтосанiтарний та карантинний сертифікати.

Які особливості експортного оформлення сільгосппродукції тваринного поход­ження?

Згідно з п. 10 Порядку пропуску вантажiв, пiд­контрольних службi державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного держінспектора ветеринарної медицини вiд 27.12.99 р. № 49, митному органу для митного оформлення товарiв, пiдконтрольних державнiй службi ветеринарної медицини, якi вивозяться за межi держави, надаються мiжнароднi ветеринарнi сертифiкати, якi виданi державними iнспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими (офiцiйними) лiкарями ветеринарної медицини.

Спецiалiсти пункту державного ветеринарного контролю на державному кордонi та транспортi засвідчують данi мiжнародних ветеринарних сертифiкатiв номерною печаткою, особистим пiдписом та штампом «Експорт дозволено».

У разi вивезення пiдконтрольних вантажiв до країн СНД митне оформлення здiйснюється на пiдставi ветеринарного свiдоцтва (мiжнародного ветеринарного сертифiката) та обов'язкової вiдмiтки лiкаря ветеринарної медицини пункту державного ветеринарного контролю на державному кордонi та транспортi у виглядi штампа «Експорт дозволено», номерної печатки та особистого пiдпису.

Куди звертатися та які документи подати для оформлення фітосанітарного сертифіката?

Фітосанітарний сертифікат оформлюється органами Держветфiтослужби згідно з Порядком проведення огляду, обстеження, аналiзу, фумiгацiї (знезараження) та iнспектування (оформлення фiтосанiтарного та карантинного сертифiкатiв) об’єктiв регулювання у сферi карантину рослин, затвердженим постановою КМУ вiд 12.05.07 р. № 705 (далі – Постанова № 705, Порядок № 705).

Щоб отримати фітосанітарний сертифікат, сільгосппідприємство має подати до вiдповiдного органу Держветфiтослужби (п. 21 Порядку № 705):

  • заяву за формою, установленою в додатку 3 до Порядку № 705;
  • документ, що пiдтверджує внесення плати за видачу фiтосанiтарного сертифiката.

Для видачі (чи відмови у видачі) фітосанітарного сертифіката державний фiтосанiтарний iнспектор має провести огляд сільгосппродукції та транспортних засобів, у яких вона перевозиться, та вiдібрати зразки для проведення фiтосанiтарної експертизи.

Державний фiтосанiтарний iнспектор протягом 5 календарних днiв пiсля надходження зазначених документiв, але не пiзнiше нiж протягом 24 годин пiсля завершення завантаження транспортного засобу проводить фiтосанiтарнi процедури та видає фiтосанiтарний сертифiкат або обґрунтовану вiдмову в його видачi.

Фiтосанiтарний сертифiкат оформлюється у двох примiрниках: перший примiрник видається заявнику, другий – залишається в органi Держветфiтослужби, що його видав.

Коли може знадобитися карантинний сертифікат та де його отримати?

Правила видачі карантинного сертифіката також прописано у Постанові № 705. Він видається, зокрема, на сільгосппродукцію рослинного походження, зазначену в Переліку об’єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженому Постановою № 705. Карантинний сертифікат слід отримувати в разі:

  • переміщення зазначеної сільгосппродукції територією України, наприклад від виробника до митниці оформлення;
  • транспортування iмпортованих об’єктiв регулювання, якi зберiгалися, перепаковувалися, роздiлялися на частини, змiшувалися з iншими вантажами;
  • вивезення або ввезення об’єктiв регулювання в карантинну зону.

Щоб отримати карантинний сертифiкат, слід подати до вiдповiдного органу Держветфiтослужби заяву (за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 705) та документ, що пiдтверджує внесення плати за його видачу. Строки оформлення карантинного сертифіката такі самі, як і фітосанітарного сертифіката, тобто протягом 5 календарних днiв пiсля подання документiв, але не пiзнiше нiж протягом 24 годин пiсля завершення завантаження транспортного засобу.

Карантинний сертифiкат оформлюється у трьох примiрниках:

  • перший примiрник отримує заявник;
  • другий – надсилається до органу Держветфiтослужби, куди перевозяться об’єкти регулювання (тобто сільгосппродукція);
  • третiй – залишається в органi Держветфiтослужби, що його видав.

Які платежі слід здійснювати при оформленні експорту сільгосппродукції?

Оскільки держава зацікавлена у стимулюванні експорту за кордон товарів вітчизняних виробників та надходження валютної виручки, у більшості випадків експортне мито не стягується. Однак винятком є ряд видів сільгосппродукції, яка обкладається вивізним (експортним) митом.

Зокрема, Законом від 10.09.99 р. № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» установлено вивізне мито в розмірі 10 % від митної вартості на насіння льону, соняшнику та рижію.

Згідно із Законом від 07.05.96 р. № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» вивізне мито на велику рогату худобу домашніх видів, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин, та на вівці живі встановлено на рівні 10 %, а на шкіри необроблені (у т. ч. ВРХ та овець) – 22 %.

При митному оформленні експорту будуть ще такі платежі, як оплата послуг митного терміналу. Це приватна структура, розміри оплати різні в різних регіонах і залежать від кількості транспортних одиниць, часу знаходження транспортних засобів на території терміналу і т. д.

Як визначається митна вартість продукції, що експортується, для обчислення розміру мита?

Відповідно до ст. 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей і базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На практиці митниця зазвичай користується митною вартістю товарів, яка є в базі митних оформлень. Крім того, вона вимагає документи, що підтверджують вартість товару (податкові та видаткові накладні, договори, рахунки в разі придбання товару у третіх осіб або бухгалтерська калькуляція – у разі якщо товар – власного виробництва). Можлива перевірка цін на підставі даних торгових бірж.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали