Чи можна взяти в позику товар, а повернути гроші?

З аналізу нових умов стає зрозуміло, що договір позики треба перетворити на договір купівлі-продажу. Це можна зробити через новацію. Пояснимо, чому через неї та як це оформлюється.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того ж роду та якості (ст. 1046 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

Предметом договору позики можуть бути речі, визначені родовими ознаками. Такою є річ, якщо вона має ознаки, властиві всім речам того самого роду, і вимірюється числом, вагою, мірою (наприклад, пальне певної категорії, добрива, зерно певного сорту та якості, приладдя, інструменти тощо). Тобто предметом договору можуть бути гроші та речі з родовими ознаками, які мають однакову характеристику та які можна виміряти числом (у кількості 100 шт.), мірою (ящики тощо), вагою (літри, тонни тощо).

Тож, беручи в позику 100 тис. грн, позичальник повинен у визначений термін повернути таку саму суму грошей. А беручи 50 ящиків цвяхів, він має повернути такі самі цвяхи і в такій самій кількості. Зрозуміло, що речі використаються у процесі їх використання, але взамін слід знайти та повернути позикодавцеві такі самі.

Нагадаємо, договір позики укладається у простій письмовій формі, якщо сума позики перевищує 10 НМДГ (170 грн) або позикодавцем виступає юрособа (тоді незалежно від суми позики) (ст. 1047 ЦК). Нотаріальне посвідчення не вимагається. Тож договір, що укладається між двома юрособами, викладають у письмовому вигляді без нотаріального посвідчення. Стороною договору позики може бути фізособа, тоді його також треба викласти в письмовій формі.

Як бачимо, обставини змінилися так, що сторонам необхідно договір позики перетворити на договір купівлі-продажу. Адже саме цей вид договору матиме місце. Угода про заміну первинного зобов’язання новим називається новацією (ст. 604 ЦК). Сторони правовідносин залишаються тими самими, а зобов’язання змінюються.