Документальне оформлення операцій із надходження та вирощування птиці

Із цієї статті ви дізнаєтесь: як документально оформити операції із надходження та вирощування птиці.

Надходження молодняку птиці для вирощування

Одним із головних джерел постачання птиці для вирощування і відгодівлі є інкубаторний цех. У спеціалізованих птахівничих господарствах утримують батьківське стадо, від якого одержують яйця та проводять їх інкубацію. Після сортування в цеху інкубації добовий молодняк птиці переводять окремими партіями в цех вирощування. Така передача оформляється Накладною (внутрігосподарського призначення) (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-8, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929, далі – Наказ № 929). У накладній зазначають: вид, вік, кількість та живу масу птиці. У разі неможливості проведення зважування виведеного молодняку птиці в господарствах визначають живу масу птиці за оцінкою зоотехніка. Накладна підписується особою, що відпустила молодняк, та особою, яка прийняла його для подальшого вирощування.

Оприбуткування молодняку птиці, отриманого від постачальників на умовах купівлі-продажу та від інших інкубаторно-птахівничих підприємств в порядку давальницької інкубації, здійснюється на основі Товарних накладних (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-7, затверджена Наказом № 929) і Товарно-транспортних накладних (за формою додатку 7 до Правил, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363), до яких додаються ветеринарні документи (свідоцтва). На племінний молодняк видають племінні свідоцтва.

Вирощування птиці

Переведення птиці із групи в групу

Суттєві відмінності між спеціалізованими птахівничими підприємствами та господарствами, які не спеціалізуються на вирощуванні птиці, полягають у чисельності поголів’я, технології та організації виробництва. Залежно від технології вирощування та кросу птиці на підприємстві установлюють вікові (технологічні) групи птиці. Отже, виділено дві основні технологічні групи птиці: молодняк та доросле стадо. У спеціалізованих господарствах молодняк птиці поділяють також на ремонтний (окремо для заміни батьківського та промислового стада) та вирощуваний на м’ясо.

Згідно із встановленими відомчими нормами технологічного проектування, затвердженими наказом Мінагрополітики від 15.09.05 р. № 473, до дорослого стада переводять птицю, старшу за вказаний вік (у тижнях):

• кури білих кросів яєчних порід – 19 тижнів;
• кури коричневих кросів яєчних порід – 20;
• кури м’ясо-яєчних порід – 21;
• кури м’ясних порід – 26;
• індики материнських ліній – 33;
• індики батьківських ліній – 36;
• качки легких кросів – 26;
• качки важких кросів – 28;
• мускусні качки – 27;
• гуси – 34;
• цесарки – 30;
• перепели – 7.

Ці вікові групи уточнюються паспортними даними на породу, лінію, крос кожного виду птиці, яка утримується.

Переведення молодняку птиці з однієї вікової групи в іншу, пересадки із пташника в пташник оформляються Актом на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-9, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73, далі – Наказ № 73, див. фрагмент 1 у кінці консультації). Акт складає зоотехнік, завідувач ферми (або бригадир) у день переведення птиці. У документі детально характеризують переведену птицю, указуючи її вік, кількість, вагу, балансову вартість тощо. Підготовлений акт підписують керівник підрозділу, завідувач ферми, зоотехнік та особа, яка прийняла птицю під матеріальну відповідальність (пташниця). Акт складають у двох примірниках: перший залишається в підрозділі, що передає птицю, другий передають підрозділу, який її отримує.

Визначення та оформлення приросту живої маси молодняку птиці

Приріст живої маси є основною продукцією, яку отримують при вирощуванні молодняку птиці. Приріст визначається лише за молодняком птиці, за поголів’ям дорослої птиці його не визначають. Для визначення приросту молодняку птиці проводять щомісячне зважування. Зважувати та перераховувати поголів’я птиці слід також у момент її передачі з інкубаційного цеху на вирощування, при переведенні з однієї вікової групи до іншої, при зміні матеріально відповідальної особи, переведенні в доросле стадо, передачі на забій, реалізацію, при інвентаризації тощо.

Поголів’я птиці зважують вибірковим шляхом. Для цього зоотехнік разом із завідувачем ферми (бригадиром) і бухгалтером відбирають із кожної вікової групи і зважують типове поголів’я птиці – не менше 5 % загального поголів’я групи. Після цього визначається середня жива маса однієї зваженої голови за кожною віковою групою птиці (ЖМсер, кг) за такою формулою:

ЖМсер = ЖМз. п : Кз. п,

де ЖМз. п – жива маса поголів’я, яке зважувалося, кг;

Кз. п – кількість зваженої птиці, гол.

На основі визначеної середньої живої маси однієї голови птиці розраховується жива маса всієї групи птиці (ЖМзаг) за формулою

ЖМзаг = ЖМсер х П,

де П – поголів’я даної вікової групи птиці на кінець місяця, гол.

Наприклад, комісія у складі зоотехніка, завідувача ферми, пташниці та бухгалтера провела зважування молодняку курей 18–22 тижнів. Із закріплених за пташницею 50 000 гол. (П) комісія відібрала 2 500 гол. (Кз. п), жива маса яких становила 4 000 кг (ЖМз. п). Для того щоб визначити загальну живу масу групи, обчислимо середню живу масу однієї зваженої голови (ЖМсер):

ЖМсер = 4 000 кг : 2 500 гол. = 1,6 кг.

Отже, загальна жива маса всього поголів’я (ЖМзаг) становитиме 80 000 кг (1,6 кг х 50 000 гол.).

Таке вибіркове зважування оформляється актом зважування птиці довільної форми. Акт складається в одному примірнику та підписується призначеною наказом керівника постійно діючою комісією за кожною віковою групою птиці. До складу комісії можуть входити: керівник структурного підрозділу, зоотехнік, завідувач ферми (бригадир), пташниця, за якою закріплена певна вікова група птиці, та бухгалтер. В акті зазначають: кількість зважених голів, середню живу масу однієї зваженої голови та живу масу всього поголів’я птиці.

На основі даних цього акта зоотехнік та завідувач ферми (бригадир) складають в одному примірнику на кожну вікову групу Відомість зважування тварин (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-10, затверджена Наказом № 73, див. фрагмент 2 у кінці консультації). У ній одним рядком указують: живу масу всього поголів’я птиці на дату попереднього зважування; живу масу птиці на дату зважування (за даними акта) і різницю, яка становить приріст живої маси. Відомість підписують зоотехнік, завідувач ферми (бригадир) та пташниця, за якою закріплена певна вікова група птиці.

На підставі даних відповідних документів про надходження і вибуття птиці, а також Відомості зважування птиці на кінець звітного періоду за відповідними групами птиці зоотехнік і завідувач ферми (бригадир) щомісяця складають Розрахунок визначення приросту (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-11, затверджена Наказом № 73, див. фрагмент 3 у кінці консультації), який є підставою для оприбуткування отриманого приросту живої маси й нарахування заробітної плати працівникам птахівничих підприємств за одержану продукцію. У розрахунку визначають приріст живої маси птиці за її видами і віковими групами в розрізі осіб, за якими закріплена птиця, а також в цілому по фермі.

Приріст живої маси молодняку птиці (Пм, кг) конкретної вікової групи, що знаходиться на вирощуванні, за звітний період у певної відповідальної особи обчислюють за формулою, наведеною у п. 9.4 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132:

Пм = (Мк + Мв) – (Мн + Мп),

де Мк – жива маса поголів’я групи птиці на кінець звітного періоду, кг;

Мв – жива маса поголів’я, що вибуло з господарства за звітний період (реалізація, забій, переведення до дорослого стада тощо), кг;

Мн – жива маса поголів’я, що надійшло до даної вікової групи протягом звітного періоду (з інкубаторного цеху, шляхом придбання тощо), кг;

Мп – жива маса поголів’я на початок звітного періоду, кг.

Розглянемо на прикладі порядок розрахунку приросту живої маси.

Приклад

На 1 вересня 2014 року жива маса поголів’я молодняку качок на птахофермi становила 14 000 кг. Протягом звітного періоду здійснено такі операції: придбано добових каченят на сторонi вагою 3 000 кг; продано каченят – 1 000 кг; забито на м’ясо – 4 000 кг; загинуло внаслідок хвороби – 100 кг. На 1 жовтня 2014 року вага молодняку качок становила 20 000 кг.

Визначимо приріст живої маси птиці за звітний період (Пм):

Пм = [20 000 кг + (1 000 кг + 4 000 кг + 100 кг)] – (3 000 кг + 14 000 кг) = 8 100 кг.

Фрагмент 1

Додаток до Методичних рекомендацій

Сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-9

<...>

АКТ № 4
на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів вид тварин

з групи Молодняк птиці

в групу Промислове стадо

за «30» вересня 2014 р.

<...>

Фрагмент 2

Додаток до Методичних рекомендацій

Сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-10

<...>

Відомість № 22 зважування тварин «30» вересня 2014 р.

Група тварин молодняк птиці

(грн.)

Всього доваги 5 400 кг.

<...>

Фрагмент 3

Додаток до Методичних рекомендацій

Сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-11

<...>

Розрахунок № 9 визначення приросту за вересень 2014 р.