Оренда основних засобів у нерезидента: податкові та облікові наслідки

22.08.2016 530 0 1

Багато сільгосппідприємств вважають для себе більш доцільнішим орендувати основні засоби (далі – ОЗ), зокрема сільгосптехніку, у нерезидента, ніж придбавати їх. Про те, як відобразити таку операцію в обліку та які податки при цьому слід сплатити, ітиметься в цій консультації.

Відповідно до пп. 14.1.97 Податкового кодексу (далі – ПК) лізингова (орендна) операція – це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання ОЗ у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та будівель, у тому числі житлових приміщень.

Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є ОЗ згідно з ПК і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних із правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Лізинг (оренда) уважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну із таких умов: