Визначаємо собівартість вибулого поголів’я

Для кого ця стаття: для підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні овець та застосовують метод оцінки готової сільгосппродукції за виробничою собівартістю (відповідно до п. 9, 12 П(С)БО 30 «Біологічні активи»).

Окремий аспект калькулювання – визначення фактичної собівартості вибулих овець. Протягом звітного року вибуття поголів’я з кредиту субрахунка 213 проводять за плановою собівартістю 1 ц живої маси. У кінці року її коригують до рівня фактичної.

Для оцінки такого поголів’я визначають фактичну собівартість 1 ц живої маси. Алгоритм визначення собівартості 1 ц живої маси овець (С, грн.) за звітний період наведено у п. 9.5 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132. Зауважимо, що на сьогодні Методрекомендації можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам П(С)БО (лист Мінфіну від 29.09.09 р. № 31-34000-20-5/26023).

 Для зручності алгоритм відобразимо у вигляді формули:

С = (ФВпоч + Вперев + В) : (Мкін + Мвиб – Мзаг),

де        ФВпоч – фактична вартість поголів’я овець на вирощуванні та відгодівлі на початок звітного періоду, грн.;