Вітаю, шановні колеги!
Червень добігає кінця, і вже маємо чимало змін, листів від податківців та практичних ситуацій, які варто розібрати до початку нового звітного періоду. У цьому випуску зібрано все, що стане вам у пригоді вже зараз: розрахунки коригування, частка сільгосппродукції, розподіл ПДВ, претензії до контрагентів, відповідальність працівників – і навіть трохи більше.
В який строк покупець має зареєструвати від’ємний розрахунок коригування, щоб не отримати штраф. Розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які зменшують суму компенсації постачальнику (так звані від’ємні РК), складає постачальник, але зареєструвати їх у ЄРПН має покупець. Для таких РК передбачено спеціальний строк – 18 днів із дати отримання покупцем. Але податківці часто рахують строк від дати складання РК, оскільки не бачать дати його отримання. У статті розповімо, як правильно направити РК, щоб дата його отримання була підтверджена, і штрафи не загрожували.
Як кошти державної підтримки впливають на частку сільгосптоваровиробництва? Сільгосппідприємства – платники єдиного податку 4-ї групи – все частіше отримують «листи щастя» про нібито завищену частку сільгосптоваровиробництва через державну підтримку. Податківці чомусь виступають проти включення таких коштів до рядка 3.1 Розрахунку частки. Ми пояснюємо, чи правомірна така позиція, і як правильно відстоювати свої показники.
Частка використання менше 0,01 %: чи потрібно розподіляти ПДВ? У Листі ДПС від 19.05.2025 № 3308/К/99-00-21-03-02-09 розглянуто ситуацію, коли частка використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях становила менше 0,01 %, але після річного перерахунку зросла. У статті розповідаємо, чи потрібно розподіляти ПДВ, якщо частка тимчасово була менше порогового значення.
Упущена вигода: стягуємо з контрагента у претензійному порядку. Неотриманий прибуток часто є наслідком неналежного виконання зобов’язань контрагентом. У консультації пояснюємо, як скласти претензію з вимогою відшкодувати упущену вигоду, а також надаємо зразок такої претензії.
Випадки повної матеріальної відповідальності працівників. Працівники несуть повну матеріальну відповідальність лише у випадках, передбачених законодавством. Розглянемо, коли така відповідальність виникає, що таке повна індивідуальна матеріальна відповідальність, і коли варто укладати відповідний договір (деталі – у матеріалі за посиланням).
Також аналізуємо практичні ситуації:
Наступного разу свіжі публікації Uteka-Агро будуть присвячені таким темам:
Бажаю вам продуктивного тижня та максимум користі від кожного прочитаного матеріалу!
З повагою
Вікторія СТАНКЕВИЧ,
головна редакторка Uteka-Агро,
кандидат економічних наук