Земля у постійному користуванні голови: як її не втратити

Земля надана фізособі в постійне користування для створення ФГ: хто має сплачувати земельний податок?
Земельна ділянка засновника: чи може нею користуватися господарство
Спадкування права постійного користування землею: судова практика

Для кого ця стаття: для фермерських господарств (далі – ФГ), які провадять свою діяльність на земельних ділянках, переданих у постійне користування фізособі-засновнику.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про ризики постійного користування землею, що оформлена на фізособу, а також варіанти її переоформлення на інший вид речового права.

До прийняття нового Земельного кодексу (далі – ЗК) наприкінці 2001 року громадяни мали право отримувати земельні ділянки державної та комунальної власності в постійне користування. Це оформлювалося державним актом на право постійного користування землею. Чимало земель і досі перебувають у постійному користуванні фізосіб, які брали їх з метою створення ФГ. Тож ФГ було створене і функціонує повним ходом. Однак тепер земельною ділянкою фактично користується господарство як юрособа, а за документами користувачем числиться фізособа.

Загалом право постійного користування – це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без установлення граничного строку (ч. 1 ст. 92 ЗК). Як бачимо, право постійного користування не включає такий важливий елемент, як розпорядження. Тобто користувач отримує право самостійно та безстроково користуватися наданою йому ділянкою.

Утім під час постійного користування, оформленого на фізособу – засновника ФГ, у господарства виникають певні ризики, які, зокрема, полягають у такому: