Уточнення звітності з ПДВ с/г товаровиробниками

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.11.2016                                     №37146/7/99-99-15-03-02-17

Головні управління ДФС в областях,

м. Києві, Офіс великих платників

податків ДФС

Про уточнення податкової звітності з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб’єктами спеціального режиму оподаткування при формуванні податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016, повідомляє.

Законом України від 24 грудня  2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті таким платникам в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – спеціальні рахунки).

Чинний порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, та розміри відсотків, за якими розраховуються такі суми, встановлено пунктом 209.2 статті 209 ПКУ.

З метою розрахунку сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, сільськогосподарські підприємства визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду окремо за видами сільськогосподарських операцій, визначених пунктом 209.2 статті 209 ПКУ (операції із зерновими та технічними культурами, продукцією тваринництва, іншою сільськогосподарською продукцією).

Слід зазначити, що згідно з редакцією ПКУ, яка була чинною до 01.01.2016, сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі – Порядок № 21), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку № 21.

Пунктом 1 розділу VI Порядку № 21 передбачено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 Кодексу, а саме шляхом надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3 розділу IV Порядку № 21).

В уточнюючому розрахунку та додатках до нього, зокрема, зазначається:

в рядку 02 "Звітний (податковий) період" - звітний (податковий) період, в якому подається уточнюючий розрахунок;

в рядку 03 "Звітний (податковий) період, що уточнюється" - період, за який виправляються виявлені помилки.

Отже, уточнюючий розрахунок належить до податкової звітності того звітного періоду, який зазначено у рядку 02 такого уточнюючого розрахунку, тобто того звітного періоду, в якому подається такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, у разі виявлення у 2016 році помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016, внаслідок виправлення яких за даними податкового обліку збільшується позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, застосовуються норми ПКУ, чинні на дату виправлення таких помилок (дату подання уточнюючого розрахунку та відповідно збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), тобто у 2016 році.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до  норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.