Післязбиральна доробка зерна

Для кого ця стаття: для сільгосппідприємств, які здійснюють доробку зерна власними силами (за наявності зерноочисних машин та сушарок), а також господарств, які звертаються з цією метою до послуг елеватора.

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: як сільгосппідприємству відображати в бухобліку операції з доробки зерна (очищення та сушіння), здійснені на власному току та за допомогою стороннього підприємства (елеватора).

Зерно на переробку передають за Накладною (внутрігосподарського призначення) (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-8, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929).

Результати виконання операцій із доробки зерна відображають в Акті на сортування та сушіння продукції рослинництва (сельхозучет, форма № 82, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.02.72 р. № 269-2, далі – Акт). Його складає в одному примірнику завідувач току (інша матеріально відповідальна особа) на кожну партію зерна в доробці. Обґрунтованість даних цього документа підтверджують своїми підписами агроном та завідувач току (складу) і затверджує керівник підприємства.

На підставі Акта оприбутковують повноцінне очищене зерно та придатні до використання зерновідходи, а також списують непридатні (мертві) зерновідходи та втрати в масі через зниження вологості (усушку). Після завершення сортування та сушіння кожної партії зерна Акт разом із іншими документами передають до бухгалтерії.

Звісно, підприємство може користуватись і самостійно розробленими формами документів, але за умови дотримання обов’язкових реквізитів, визначених ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».