Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Нюанси заповнення податкової накладної та розрахунку коригування

Редакція

09.11.2016 377 0 0

Лист ДФС

від 03.10.2016 № 21408/6/99-99-15-03-02-15

Про надання відповіді

 

         Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку заповнення податкової накладної/розрахунку коригування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

         Щодо можливості зазначення платником податку у податковій накладній номера та дати цивільно-правоовго договору, у межах якого відбувається постачання товарів/послуг

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.2 статті 201 Кодексу визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України від 16.07.2015 року № 643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” з 29.07.2015 року з обов'язкових реквізитів податкової накладної виключено реквізит „Вид цивільно-правового договору” (підпункт „и” пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

Згідно з формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), графи для зазначення виду цивільно- правового договору у податковій накладній не передбачено.

Водночас реквізит „Номенклатура товарів/послуг продавця”, який віднесено до складу обов’язкових (підпункт „е” пункту 201.1 статті 201 Кодексу), має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних, зокрема щодо номера та дати цивільно-правового договору.

Таким чином, відображення реквізиту „Вид цивільно-правового договору” у податковій накладній не передбачено.

Щодо порядку заповнення графи 1 „№ з/п рядка податкової накладної, що коригується” розділу „Б” розрахунку коригування до податкової накладної

Пунктом 21 Порядку № 1307 визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Відповідно до форми розрахунку коригування графа 1 розділу Б має назву „№ з/п рядка податкової накладної, що коригується”.

Отже, у графі 1 розділу „Б” розрахунку коригування зазначається саме номер рядка податкової накладної, до якої складається розрахунок коригування, згідно номенклатури товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується.

Щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних/розрахунків коригування, в яких графи „Номенклатура товарів/послуг продавця” та „№ з/п рядка податкової накладної, що коригується” відповідно заповнені з помилками

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що наявність помилок, які не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не може бути єдиною підставою для виключення сум ПДВ, зазначених у такому розрахунку коригування, зі складу податкового кредиту покупця - платника податку.

Отже, наявність помилок при заповненні, зокрема граф податкової накладної/розрахунку коригування „Номенклатура товарів/послуг продавця” та „№ з/п рядка податкової накладної, що коригується” відповідно, що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не може бути

підставою для виключення податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.

Для виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної, в якій допущені такі помилки (пункт 192.1 статті 192 Кодексу).

Таким чином, платник податку з метою виправлення у податковій накладній/розрахунку коригування допущених помилок, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, та зареєструвати його в ЄРПН.

При допущенні помилки у розрахунку коригування платник податку має право скласти другий розрахунок коригування до податкової накладної, в якому будуть виправлені показники розрахунку коригування, складеного з помилками.

При цьому розрахунки коригування, складені з метою виправлення помилок, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

 

Щодо порядку заповнення та округлення показників в окремих графах податкової накладної

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 загальний обсяг постачання по операціях з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у відповідних рядках V - IX розділу А такої податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б залежно від коду ставки, зазначеного у графі 8 розділу Б, а суми ПДВ за такими операціями відображаються у рядках III та IV розділу А залежно від ставки податку та визначаються шляхом множення обсягів постачання (рядки V та VI розділу А) на ставку податку (20 відс. та 7 відс. відповідно).

Загальна сума ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у рядку II розділу А та визначається як сума рядків III та IV розділу А. Загальна сума коштів, що підлягає сплаті, відображається у рядку І розділу А та визначається як сума загальних обсягів постачання та загальної суми ПДВ (рядок II розділу А + рядки V - VIII розділу А; у випадку здійснення звільнених операцій - рядок І розділу А дорівнює рядку IX розділу А).

При цьому Порядком № 1307 визначено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками (пункт 4 Порядку № 1307) та не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної.

Так, зокрема, загальний обсяг постачання товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються за ставкою 20 відс., відображається у рядку V розділу А податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б, в яких у графі 8 розділу Б зазначено код ставки „20”.

При цьому сума ПДВ за такими операціями відображається у рядку III розділу А податкової накладної та визначається шляхом множення показника рядка V розділу А такої накладної на ставку 20 відсотків.

Таким чином, для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком № 1307, та положень підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу, а саме ПДВ становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Водночас повідомляємо, що ДФС забезпечена можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в окремих графах яких є певна розбіжність за рахунок округлення вартісних показників.

 

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали