Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Коли можна виплачувати зарплату в сумі меншій від мінімальної

Алла Демидова

22.12.2016 23706 0 7


Верховною Радою прийнято закон про держбюджет на 2017 рік, який зараз готується для передачі на підпис президенту. Однією з найбільш резонансних норм закону є підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) до 3 200 грн., тобто вдвічі більше в порівнянні з нинішнім рівнем. У багатьох підприємств і підприємців, що ледве тримаються на плаву, виникає цілком закономірне запитання: чи можна зменшити витрати з нарахування зарплати та пов'язаних із нею податків законними способами?

Розглянемо можливі варіанти.


Ситуація 1. Підприємство час від часу простоює (немає замовлень). Як краще оформити відносини з найманими працівниками?

Варіант 1. Переглянути встановлену на підприємстві модель трудових відносин із найманими працівниками. Зазвичай їх оформляють безстроково (є заява працівника та наказ про приймання на роботу). Пропонуємо укласти із працівниками строкові трудові договори (ч. 1 ст. 23 КЗпП) – на певний строк або на період виконання певної роботи. Тоді не доведеться оплачувати період простою в розмірі 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Крім того, це спрощує процедуру звільнення працівників: це можна зробити після закінчення строку дії трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП).

Також перевірте, чи немає у вас у штаті фізосіб, які мають ще одне місце роботи. Можливо, саме воно є основним, а у вас фізособа працює сумісником. У цьому випадку суміснику можна платити пропорційно до відпрацьованого часу, тобто його зарплата може бути менше МЗП.

Варіант 2. Домовитися про зміну тривалості робочого часу найманих працівників. Згідно зі ст. 56 КЗпП для працівників може бути встановлений:

  • неповний робочий день;
  • неповний робочий тиждень;
  • одночасно неповний робочий день і неповний робочий тиждень.

Тоді на законних підставах можна виплачувати працівникам зарплату меншу від мінімальної, щоправда, податки доведеться платити на рівні не менше мінімально встановленого.

Варіант 3. Оформити з фізособами не трудові, а цивільно-правові договори (далі – ЦПД). При цьому важливо, щоб такий договір не мав ознак трудового. Про те, як усе зробити правильно, див. статтю «Приховані трудові правовідносини: чим ризикує роботодавець».

Ситуація 2. ТОВ не веде господарську діяльність. У штаті числиться тільки директор. 

Чи можна не виплачувати директору зарплату?

Ні. Цього робити не можна. Держава гарантує найманим працівникам право на оплату праці не нижче встановленого мінімуму (ст. 95 КЗпП). Ця гарантія поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності та фізичних осіб. Невиплата МЗП найманим працівникам, до яких відноситься і директор, загрожує штрафними санкціями в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 150 до 1 700 грн.), передбаченими ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Чи можна найняти директора за ЦПД?

Прямої заборони законодавство не містить. Однак робити так небезпечно. Справа в тому, що директор – це посадова особа підприємства, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, причому постійно. Тобто в наявності – процес праці. Тому з директором повинен бути оформлений трудовий договір. При укладанні з директором ЦПД про надання послуг із керівництва підприємством він не буде мати статус посадової особи, тому такий договір може кваліфікуватися як приховані трудові відносини, що має надзвичайно негативні наслідки.

Як звільнити директора?

Для цього треба виконати ряд дій:

1. З'ясувати, як прописана процедура звільнення директора в установчих документах підприємства. Наприклад, часто рішення про звільнення керівника віднесено до компетенції вищого органу підприємства. Так, для ТОВ – це збори учасників, на якому приймається й фіксується в протоколі відповідне рішення, а вже потім оформляється звільнення. Якщо учасник один, то документ зазвичай називається «Рішення власника» (ст. 41, 59 Закону від 19.09.91 р. № 1576-XII).

2. Видати наказ про звільнення із зазначенням підстав для звільнення та посиланням на відповідну статтю КЗпП. Наприклад, директор може бути звільнений на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП, якщо в контракті з ним передбачена можливість звільнення у випадку призупинення діяльності підприємства, або за угодою сторін – п. 1 ст. 36 КЗпП, або за іншими підставами.

3. Ознайомити працівника з наказом під підпис.

4. Зробити запис у трудовій книжці на підставі наказу про звільнення.

5. Здійснити повний розрахунок із працівником у день його звільнення та видати йому трудову книжку.

6. Повідомити про звільнення директора держреєстратора (подати заяву про держреєстрацію змін у відомості про юрособу, що містяться в ЄДР, за формою 3, затвердженою наказом Мін'юсту від 18.11.16 р. № 3268/5). 

Хто може управляти підприємством, якщо всі наймані працівники звільнені, у тому числі й директор?

У цьому випадку підприємством управляє його власник (ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу; ч. 3 ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХIV). Він веде облік і подає звітність. У протоколі загальних зборів ТОВ (у рішенні власника, якщо учасник – один) слід указати, що обов'язки директора виконує засновник без укладання трудового договору. Не заперечує такого підходу й ДФС. У роз'ясненні в ЗІР (категорія 135.02) сказано, що у випадку відсутності керівника та головного бухгалтера податкова декларація може бути підписана іншими особами, які вповноважені виконувати обов'язки керівників (пп. 48.5.1 Податкового кодексу, далі – ПК), за умови, що такі повноваження підтверджені відповідними документами.

Про зміну керівника підприємства необхідно повідомити держреєстратора та орган ДФС (заміна довідки про взяття на облік за формою № 4-ОПП, див. п. 9.4 і додаток 2 до Порядку, затвердженого наказом Мін'юсту від 09.12.11 р. № 1588).

До речі, неповідомлення ДФС про зміну особи, відповідальної за ведення обліку та подання звітності, загрожує підприємству штрафом у розмірі 510 грн. згідно з п. 117.1 ПК, а за неусунення порушення або повторне порушення протягом року штраф збільшується вдвічі. 

Не забудьте замінити картку зі зразками підпису в установі банку (цього вимагають норми Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492).

Чи може бухгалтер-фізособа (не найманий працівник) представляти інтереси підприємства в органах ДФС?

Так, це можливо при наявності довіреності, у якій будуть визначені повноваження такої фізособи (п. 19.2 ПК). Причому податківці наполягають на нотаріальному посвідченні такої довіреності (лист ДФС від 28.09.15 р. № 9033/Б/99-99-17-02-02-14). Крім того, із бухгалтером потрібно укласти ЦПД про надання послуг із ведення податкового та бухгалтерського обліку і складання звітності. Про те, що врахувати при складанні договору, щоб контролюючі органи не вважали його трудовим, читайте статтю від 22.11.16 р. «Приховані трудові правовідносини: чим ризикує роботодавець».

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали