Зміни до законодавства, що діють із вересня 2017 року

·          Із 1 вересня набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами (далі – Угода), підписана 27.06.14 р. і ратифікована Україною 16.09.14 р.

·          Із 1 вересня набув чинності Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди (далі – Порядок). Сертифікат – це документ, що підтверджує статус преференційного походження товару (його форма наведена у додатку III до Протоколу 1 до Угоди) і видається посадовою особою митниці під час або після експорту товару в установлених Угодою випадках. Для отримання сертифіката експортер має пред’явити митниці: заяву про видачу сертифіката, що містить декларацію від експортера, за формою додатка III; заповнений відповідно до вимог Угоди бланк сертифіката; документи, що підтверджують преференційне походження товарів відповідно до вимог Протоколу 1 до Угоди, у разі якщо це перша поставка таких товарів до країн ЄС.

Визначено перелік причин для відмови митниці у видачі сертифіката: форма поданого бланка сертифіката не відповідає формі, наведеній у додатку III; сертифікат та/або заяву заповнено з порушенням вимог Угоди та Порядку; товари, на які подано заяву, не відповідають вимогам преференційного походження. Експортер може повторно звернутися до митниці за видачею сертифіката після усунення причин, що призвели до відмови. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржене (наказ Мінфіну від 18.11.14 р. № 1142).

·          Із 1 вересня уведено в дію постанову НКРЕКП від 13.04.17 р. № 504, якою затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (далі – Умови), зокрема:

– здобувач ліцензії подає до НКРЕКП заяву про її отримання за формою додатка 1 до Умов. До заяви додаються документи згідно з установленим п. 1.5 Умов переліком, який є вичерпним;

– визначено вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання електроенергії – кадрові, організаційні, технологічні та спеціальні, а саме:

·          не допускати перехресного субсидіювання (для енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність на закріпленій території);

·          не допускати здійснення над ліцензіатом (здобувачем ліцензії) контролю у значенні, наведеному у ст. 1 Закону від 11.01.01 р. № 2210-III (далі – Закон № 2210), резидентами держав, що здійснюють збройну агресію та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.

Ліцензіати, які постачають електроенергію за регульованим тарифом, зобов’язані привести свою господарську діяльність у відповідність до цієї постанови та до 23.02.18 р. подати до НКРЕКП документи і відомості, передбачені ч. 3 ст. 15 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII (далі – Закон № 222).

·          Із 1 вересня набули чинності національні нормативні документи ДСТУ 8704:2017 (Бензини автомобільні довготривалого зберігання. Технічні умови) та ДСТУ 8705:2017 (Паливо дизельне довготривалого зберігання. Технічні умови) (наказ ДП «УкрНДНЦ» від 27.04.17 р. № 102).

·          Із 1 вересня з метою гармонізації умов перевезення небезпечних вантажів у внутрішньому сполученні внесено зміни:

– до Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (затверджені наказом Мінтрансу від 16.10.2000 р. № 567). Зокрема, уточнено зміст додатків 2 та 4;

– Правил перевезення наливних вантажів (затверджені наказом Мінтрансу від 18.04.03 р. № 299). Зокрема, додаток 1 доповнено новими найменуваннями вантажів;

– Правил перевезення небезпечних вантажів (затверджені наказом Мін­трансзв’язку від 25.11.08 р. № 143). Зокрема, Правила доповнено вимогою щодо перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів суб’єктами господарювання (далі – СГ) лише за наявності ліцензії на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом (пп. 1.11.1); уточнено додаток 2, уточнено та доповнено новими позиціями додаток 3 (наказ Мінінфраструктури від 25.04.17 р. № 156).

·          Із 1 вересня дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набула чинності для Лівану та Островів Кука. Перелік країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції, наводиться у листі ДФС від 09.06.17 р. № 14868/7/99-99-01-02-02-17.

·          Із 1 вересня 2017 року до 1 вересня 2018-го установлено граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») в обсязі 1 640 тис. т. Також затверджено мінімальні ціни (за 1 т без ПДВ) на цукрові буряки, які поставлятимуться у цей період для виробництва цукру в межах квоти «А», з урахуванням базисної цукристості (код згідно з ДКПП – 01.13.71-00.00) – 633,10 грн.; та на цукор квоти «А» (код товару згідно з ДКПП – 10.81.12-30.10) – 9 172,57 грн. (постанова КМУ від 18.01.17 р. № 22).

·          Із 1 вересня до будь-яких осіб, які претендують на одержання кваліфікаційного посвідчення фахівця, який здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів (далі – посвідчення), обов’язковою є вимога п. 2.5 Положення, затвердженого наказом ДКЦПФР від 24.09.96 р. № 215. Такі особи повинні мати освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста або магістра за однією із спеціальностей Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.08.10 р. № 787, зокрема:

– міжнародне право та міжнародні економічні відносини в галузі «Міжнародні відносини»;

– правознавство та правоохоронна діяльність у галузі «Право»;

– прикладна економіка; економічна теорія, економічна кібернетика, міжнародна економіка, економіка підприємства, управління персоналом та економіка праці, прикладна статистика, маркетинг, фінанси і кредит, банківська справа, оподаткування, облік і аудит, товарознавство і комерційна діяльність, товарознавство та експертиза в митній справі, експертиза товарів та послуг, управління безпечністю та якістю товарів, організація оптової та роздрібної торгівлі в галузі «Економіка та підприємництво»; менеджмент організацій і адміністрування, менеджмент інноваційної діяльності в галузі «Менеджмент і адміністрування» тощо (рішення НКЦПФР від 08.10.13 р. № 2186).

·          Із 1 вересня Нацбанк перейшов до визначення повної справедливої вартості облігацій внутрішніх державних позик (далі – ОВДП) з індексованою вартістю. До таких ОВДП належать облігації, випущені відповідно до Основних умов, затверджених постановою КМУ від 31.01.01 р. № 80. Відповідні зміни унесено до Порядку, схваленого постановою Правління НБУ від 26.10.15 р. № 732.

У разі відсутності власної методики для оцінки справедливої вартості ОВДП з індексованою вартістю банки можуть використовувати підходи, викладені у цих змінах (рішення Правління НБУ від 02.06.17 р. № 338-рш, лист НБУ від 07.06.17 р. № 12-0007/40101).

·          Із 1 вересня Департамент відкритих ринків щодня за допомогою ПЗ «КредЛайн» надсилає банкам, департаментам управління ризиками, супроводження кредитів та операційному, Управлінню депозитарної діяльності повідомлення про умови проведення операції з надання кредиту овернайт (за формою додатка 2 до рішення Правління НБУ від 27.07.17 р. № 484-рш). У цьому повідомленні оголошується процентна ставка за кредитом овернайт, що діятиме наступного робочого дня, вид застави (однорідна, змішана). Одночасно ця інформація розміщується на сторінці інтернет-представництва Нацбанку. У разі прийняття змішаної застави у повідомленні може зазначатися процентне співвідношення застави (п. 11 Технічного порядку, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.11.15 р. № 783).

Нацбанк рекомендував банкам забезпечити належну оцінку кредитного ризику за активними банківськими операціями станом на 1 вересня та у разі зменшення нормативів капіталу нижче встановлених ним значень, за необхідності, протягом 15 робочих днів з дня встановлення фактів зменшення значень нормативів капіталу та/або порушення нормативів кредитного ризику подати до Нацбанку для погодження належним чином оформлені програми капіталізації/плани реструктуризації, плани заходів щодо усунення таких порушень (лист НБУ від 21.08.17 р. № 20-0008/58508).

·          Із 7 вересня підвищуються розміри плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Реєстр) запису та надання інформації з Реєстру, установлені постановою КМУ від 05.07.04 р. № 830 (далі – Постанова № 830).

Нові розміри становлять:

·          за внесення до Реєстру запису, змін і додаткових відомостей до запису – 0,025 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява (далі – ПМ, див. розмір ПМ на с. 27 цього номера). До кінця цього року плата становитиме 40 грн. (сума округлюється до найближчих 10 грн.), було – 34 грн. з ПДВ;

·          за надання витягу в паперовій формі – 0,03 ПМ, в електронній – 0,02 ПМ. До кінця цього року плата становитиме відповідно 50 та 40 грн. (було – 34 грн. з ПДВ).

Щомісячна плата за надання відомостей з Реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу – 1 ПМ (1 600 грн.).

Також унесено зміни до Порядку, затвердженого Постановою № 830, зокрема:

1. Держреєстрація обтяжень рухомого майна проводиться:

·          адміністратором Реєстру та його філіями – публічних обтяжень, які виникають на підставі судових рішень (п. 5). Відомості про обтяження вносяться до Реєстру на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви особи, визначеної законом (п. 6);

·          державним або приватним виконавцем – публічних обтяжень під час примусового виконання рішень. Відомості про обтяження вносяться до Реєстру на підставі сформованої ними заяви (п. 6);

·          податковим керуючим, яким складено акт опису – податкової застави, предметом якої є рухоме майно (п. 5). Відомості про обтяження вносяться до Реєстру на підставі сформованої ним заяви (п. 6);

·          будь-яким нотаріусом або його помічником, які отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі відповідного договору – приватних обтяжень (п. 5). У разі держреєстрації нотаріусом або його помічником відомості про обтяження вносяться до Реєстру на підставі заяви, поданої виключно в паперовій формі, адміністратором Реєстру та його філіями – на підставі заяви, поданої виключно в електронній формі (п. 6).

Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі – заява) у паперовій формі підписує обтяжувач, справжність підпису якого нотаріально засвідчується (крім випадків подання заяви щодо публічних обтяжень). Заява, подана в електронній формі, повинна містити електронний підпис обтяжувача.

2. Уточнено порядок надання інформації з Реєстру, зокрема:

·          фізична чи юридична особа має право на отримання витягу в паперовій формі (на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 мм) без використання спеціальних бланків) або електронній формі (через сайт Мін’юсту) про наявність чи відсутність запису в Реєстрі про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної (у разі застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів). Відомості в електронній формі надаються на підставі договору, укладеного з адміністратором Реєстру (п. 28);

·          витяг у паперовій формі надається будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, на підставі заяви фізичної чи юридичної особи (п. 29);

·          витяг в електронній формі надається фізичній чи юридичній особі, яку ідентифіковано шляхом використання ЕЦП, електронної системи ідентифікації «Bank ID» чи засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу. Витяг надається після оплати за його надання через Інтернет (п. 30, 31).

Витяг з Реєстру в електронній формі через веб-портал Мін’юсту, а також витяг щодо кожного окремого запису (якщо знайдено декілька записів про обтяження рухомого майна) надаватимуться лише після впровадження відповідного програмного забезпечення Реєстру, але не пізніше 1 січня 2018 року. До цього витяги надаються адміністратором Реєстру на підставі відповідного договору (постанова КМУ від 24.05.17 р. № 386).

·          Із 7 вересня набувають чинності зміни до наказу Мін’юсту від 07.07.06 р. № 57/5, яким визначено реєстраторів Реєстру. Це державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Реєстру та його філії у випадках, передбачених законодавством (наказ Мін’юсту від 19.07.17 р. № 2304/5).

·          Із 9 вересня підвищуються мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Зокрема, роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби збільшуються на 14,0–19,41 %; віскі, ром та джин – на 6,5–6,6 %; коньяк (бренді) – на 12,3–29,1 %; вина з додаванням спирту, ігристі – на 7,1–13,3 %. Додаток до постанови КМУ від 30.10.08 р. № 957 викладено у редакції постанови КМУ від 09.08.17 р. № 634.

·          Із 15 вересня господарська діяльність з перероблення побутових відходів здійснюється відповідно до Ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП від 25.05.17 р. № 683 (далі – Умови). Ліцензування здійснюється у разі, якщо СГ провадить (має намір провадити) діяльність з перероблення побутових відходів для населених пунктів з чисельністю населення понад 100 тис. осіб (сукупно) та/або на об’єктах з потужністю понад 50 тис. т побутових відходів на рік. СГ, який має намір провадити зазначену господарську діяльність, подає до НКРЕКП у двох екземплярах заяву про отримання ліцензії за формою додатка 1 до Умов та документи згідно з установленим п. 1.6 Умов переліком, який є вичерпним, відповідно до опису, складеного за формою додатка 4 до Умов.

Установлено вимоги до провадження господарської діяльності:

·          кадрові, зокрема, наявність мінімальної кількості працівників за окремими посадами та наявність у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та(або) стажу роботи, необхідних для провадження ліцензованого виду діяльності (п. 2);

·          організаційні, зокрема, подання до НКРЕКП документів, інформації та звітності в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП; ведення бухобліку ліцензованої діяльності відповідно до НП(С)БО; ведення бухобліку інших видів діяльності окремо від обліку господарської діяльності з перероблення побутових відходів відповідно до наказу про облікову політику СГ; дотримання статей витрат, затверджених у тарифі на послугу з перероблення побутових відходів; повідомлення НКРЕКП рекомендованим листом про день першого приймання побутових відходів на їх перероблення у строк не пізніше ніж через 50 календарних днів; повідомлення на своєму веб-сайті та в ЗМІ про тариф на послугу та його зміну (п. 3);

·          технологічні, зокрема, здійснення ліцензованої діяльності за наявності на праві власності, користування або концесії земельної ділянки та засобів провадження господарської діяльності; наявність виробничо-технічної бази, необхідної для експлуатації обладнання, устаткування, споруд, призначених для перероблення побутових відходів; забезпечення показників якості надання послуги (п. 4);

·          спеціальні вимоги, а саме: недопущення здійснення над ліцензіатом (здобувачем ліцензії) контролю у значенні, наведеному у ст. 1 Закону № 2210, резидентами держав, що здійснюють збройну агресію та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України (п. 5).

Через 3 місяці з дня набрання чинності показників якості надання послуг з перероблення побутових відходів, затверджених НКРЕКП, ліцензіат має дотримуватися цих показників.

·          До 17 вересня ліцензіати, які провадять господарську діяльність з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, мають привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог постанови НКРЕКП від 16.02.17 р. № 202, якою затверджено Ліцензійні умови провадження зазначеної діяльності, та подати до органу ліцензування документи та відомості, визначені ч. 3 ст. 15 Закону № 222.

·          Із 20 вересня для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), набувають чинності норми п. 2 ч. 2 ст. 20, ст. 21, п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону від 23.12.97 р. № 771/97-ВР, викладеного у редакції Закону від 22.07.14 р. № 1602-VII, які зобов’язують операторів ринку, зокрема:

– розробляти, уводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (далі – процедури), а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування цих процедур відповідальних за них осіб під час виробництва та обігу харчових продуктів (п. 2 ч. 2 ст. 20);

– дотримуватися вимог до застосування процедур, установлених ст. 21, зокрема:

·          надавати компетентному органу під час держконтролю докази відповідності діяльності вимогам до розроблення, запровадження та використання процедур;

·          гарантувати, що документи, у яких наводиться опис процедур, містять достовірну інформацію;

·          зберігати документи і записи про виконання принципів протягом 3 місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні, якщо не передбачено інше, та окремих показників якості харчових продуктів (п. 6 ст. 21);

·          нести відповідальність у разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Так, за невпровадження на потужностях процедур на юросіб накладається штраф у розмірі від 30 до 75 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) (від 96 000 до 240 000 грн.); на фізосіб-підприємців – у розмірі від 3 до 15 МЗП (від 9 600 до 48 000 грн.) та зупинення роботи потужностей (п. 4 ч. 1 ст. 64).

Вищезазначені норми набудуть чинності для: потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) – з 20 вересня 2018 року; малих потужностей – з 20 вересня 2019 року.

·          Із 22 вересня набуває чинності постанова КМУ від 10.03.17 р. № 139, якою затверджено Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні (далі – Техрегламент № 139, обладнання). Документ розроблено відповідно до європейських стандартів, зокрема:

– передбачається екологічно безпечна утилізація та видалення відходів обладнання;

– установлюються обов’язки виробників, уповноважених представників, імпортерів та розповсюджувачів (СГ);

– СГ мають протягом 10 років після уведення обладнання в обіг подавати органам державного ринкового нагляду (див. перелік органів у постанові КМУ від 28.12.16 р. № 1069 – «БАЛАНС», 2017, № 66-67, с. 10) на їх запити інформацію, що дає змогу ідентифікувати будь-якого СГ, який поставив їм обладнання, а також якому вони поставили обладнання;

– у декларації про відповідність заявляється доведення виконання вимог п. 9–11 Техрегламенту. Декларація складається згідно з примірною структурою, визначеною додатком 5, та оновлюється у разі потреби. Складанням декларації про відповідність виробник бере на себе відповідальність за відповідність обладнання вимогам Техрегламенту;

– проставлянням знаку відповідності Техрегламенту виробник зазначає, що обладнання відповідає вимогам, які застосовуються до нього та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення такого маркування.

Установлено, що надання на ринку обладнання, на яке не поширювалася дія Техрегламенту, затвердженого постановою КМУ від 03.12.08 р. № 1057 (втрачає чинність), і поширюється дія Техрегламенту № 139, не може бути до 23.07.19 р. заборонено або обмежено з причин його невідповідності Техрегламенту № 139.

·          Із 22 вересня у зв’язку з набуттям чинності Постановою № 139 втрачає чинність наказ Мінпромполітики від 25.02.09 р. № 154, яким впроваджено нині діючий Техрегламент (наказ Мінекономрозвитку від 31.05.17 р. № 778).

·          Із 27 вересня з метою усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій Законом від 23.05.17 р. № 2058-VIII унесено зміни до законодавства, зокрема:

1. До Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI. Так, установлено:

·          що роботодавці можуть застосувати працю іноземців та осіб без громадянства (далі – іноземці) на підставі дозволу, що видається територіальними органами зайнятості населення та трудової міграції;

·          що іноземці можуть працювати на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців (далі – дозвіл) на кожній посаді. Без дозволу вони можуть працювати за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи;

·          іноземець може суміщати роботу на посаді, визначеній дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника не більше 60 календарних днів протягом календарного року (ст. 42);

·          роботодавець отримує дозвіл для: відряджених іноземних працівників; внутрішньокорпоративних цесіонаріїв; іноземців, яким оформлюються документи для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. При цьому зарплата має становити не менше: 5 МЗП – іноземцям у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах; 10 МЗП – для всіх інших категорій найманих працівників (ст. 42¹);

·          перелік документів, які подає роботодавець для отримання дозволу на застосування праці іноземців та продовження його дії (ст. 42²);

·          що розмір плати за видачу або продовження дії дозволу є кратним прожитковим мінімумам (далі – ПМ), встановленим для праце-здатних осіб на 1 січня календарного року, в якому роботодавець подав документи: на строк від 1 до 3 років – 6 ПМ; від 6 місяців до року включно – 4 ПМ; до 6 місяців – 2 ПМ. Роботодавець має внести плату протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу або продовження дії дозволу, інакше таке рішення скасовується (ст. 42⁴).

2. До Закону від 22.09.11 р. № 3773-VI. Зокрема, установлено:

·          що іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юрособи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юросіб і отримали посвідку на тимчасове проживання (далі – посвідка), вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки. Визначено підстави для видачі посвідки таким іноземцям. Зокрема, розмір частки власності такого іноземця або іноземної юрособи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юрособи має становити не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Нацбанком на дату внесення іноземної інвестиції (ст. 4). Визначено перелік документів, які іноземці подають для отримання посвідки (ст. 5);

·          що строк дії посвідки залежить від категорій іноземців (ст. 5¹). Цей строк не може перевищувати строку дії паспортного документа іноземця і може бути продовжений необмежену кількість разів за наявності підстав, передбачених законом. Для продовження строку дії посвідки іноземець має підтвердити працевлаштування у цієї юрособи щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за 6 місяців до дати його звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юрособою податку на прибуток у розмірі не менше 50 МЗП за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки;

·          порядок отримання довгострокової візи, необхідної для отримання посвідки (ст. 5²). Посвідка видається у 10-денний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії. Адмін­збір за оформлення або продовження строку дії посвідки становить 20 НМДГ (ст. 5³, 5⁴).

·          Із 27 вересня на законодавчому рівні виділено службово-прикладний та військово-прикладний спорт як окремий напрям спорту, пов’язаний з виконанням військовослужбовцями і працівниками ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб своїх службових обов’язків. Розвиток цього напряму спорту забезпечують суб’єкти сфери фізичної культури і спорту (ст. 36¹ Закону від 24.12.93 р. № 3808-XII) (Закон від 06.06.17 р. № 2080-VIII).

·          До 30 вересня депозитарні установи мають привести свої внутрішні документи у відповідність до змін, унесених до Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 р. № 735, рішенням НКЦПФР від 11.05.17 р. № 286, зокрема:

– юрособи-резиденти, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів (через нього здійснюється доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань), замість копії установчого документа можуть надавати Центральному депозитарію, депозитарній установі інформацію про код доступу до результатів надання адмінпослуг, який дає можливість копіювати опублікований установчий документ;

– Центральний депозитарій, депозитарна установа при відкритті рахунка в цінних паперах (далі – ЦП) може створювати електронні копії документів, що подаються. При цьому пред’являються оригінали або нотаріально засвідчені копії відповідних документів (п. 3 гл. 1 розд. V).

Крім того, довіреність на виконання повноважень керуючого/розпорядника рахунком у ЦП та/або на відкриття такого рахунка (далі – довіреність, керуючий/розпорядник) від фізособи або юрособи, що діє без печатки, має бути вчинена в письмовій формі та посвідчена нотаріусом або іншою особою, яка має право на вчинення відповідної нотаріальної дії.

Таке посвідчення не потрібно у разі складання та підписання довіреності фізособою або уповноваженою особою юрособи, що діє без печатки, у присутності уповноваженого працівника депозитарної установи, в якій особа планує призначити керуючого/розпорядника, а також якщо довіреність підписана особою, зразок підпису якої міститься у раніше поданій картці зі зразками підписів розпорядників відповідного рахунка в ЦП.

У вищезазначеному порядку довіреність може бути оформлена, якщо це передбачено внутрішніми документами депозитарної установи (рішення НКЦПФР від 11.05.17 р. № 286).

·          До 1 жовтня замовники послуг транспортування природного газу мають привести фінансове забезпечення з оплати послуг балансування (у формі банківської гарантії) у відповідність до вимог гл. 2 розд. VIII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.15 р. № 2493 (далі – Кодекс, замовники, фінансове забезпечення), у редакції постанови НКРЕКП від 28.04.17 р. № 615, зокрема:

– розмір банківської гарантії має бути не менше 20 % вартості загального обсягу природного газу, який планується до транспортування на наступну газову добу або в наступному газовому місяці на підставі місячної номінації/реномінації замовника послуг транспортування;

– фінансове забезпечення може надаватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому у разі надання його в інвалюті для розрахунку достатності розміру використовується офіційний курс НБУ на день такого розрахунку;

– фінансове забезпечення не вимагається від замовників, які мають довгостроковий кредитний рейтинг, підтверджений агентствами (компаніями) Standard & Poor’s та/або Fitch IBCA, – не нижчий за рівень «ВВВ»; Moody’s Investors Service – не нижчий за рівень «Ваа2»;

– замовник має право надати фінансове забезпечення у вигляді банківської гарантії, виданої зареєстрованим в Україні банком або банком, зареєстрованим у країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), у разі виконання вимог, визначених п. 3 гл. 2 розд. VIII Кодексу.

Визначено умови, у разі настання яких банківська гарантія не вважається фінансовим забезпеченням:

·          співвідношення суми стабілізаційних кредитів та/або кредитів рефінансування, виданих Нацбанком банку, що надав таку гарантію (далі – банк-гарант), до розміру його статутного капіталу перевищує 50 %;

·          сума банківської гарантії перевищує 20 % від обсягу статутного капіталу банку-гаранта;

·          до банку-гаранта або до власників його істотної участі, або до його пов’язаних осіб застосовано секторальні санкції іноземними державами – членами ОЕСР, Євросоюзом чи Україною.