Зміни до законодавства, що діють із грудня 2017 року

·          Із 1 грудня підвищився розмір прожиткового мінімуму (далі – ПМ): для працездатних осіб – до 1 762 грн.; дітей віком до 6 років – 1 492 грн., від 6 до 18 років – 1 860 грн.; осіб, які втратили працездатність, – 1 373 грн. Загальний показник ПМ становить 1 700 грн. (ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VIII). Відповідно змінилися показники, на які впливає розмір ПМ (Таблиця - на що впливає новий прожитковий мінімум з 01.12.2017)

·          Із 2 грудня енергетичне маркування телевізорів має відповідати вимогам Технічного регламенту, затвердженого постановою КМУ від 24.05.17 р. № 359. Під час державного ринкового нагляду за відповідністю телевізорів вимогам Техрегламенту органи державного ринкового нагляду: встановлюють наявність енергетичної етикетки і мікрофіші та їх відповідність вимогам додатків 1 і 2 до Техрегламенту, а також перевіряють відповідність фактичних технічних характеристик телевізорів вимогам додатка 7. Якщо постачальник або дилер не дотримується цих вимог, телевізори вважаються такими, що не відповідають вимогам.

Документом, зокрема, визначено: обов’язки постачальників та дилерів; інформація, яка має надаватися у разі, якщо кінцеві споживачі не можуть побачити телевізор (додаток 4) та якщо реалізація телевізора для продажу, у прокат або лізинг здійснюється через Інтернет (додаток 5), тощо.

Техрегламент впроваджує Держагентство з енергоефективності та енергозбереження (далі – Держенергоефективності). Телевізори, уведені в обіг до 2 грудня 2017 року, які не відповідають усім чи окремим вимогам Техрегламенту, можуть надаватися на ринку до 2 червня 2018 року.

·          Із 7 грудня набуває чинності План заходів по введенню в експлуатацію з причин невідповідності вимогам Техрегламенту радіообладнання, затвердженого постановою КМУ від 24.05.17 р. № 355.

·          Із 7 грудня застосовуються оновлені норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Зокрема, встановлено добову потребу в білках, жирах, вуглеводах та енергії, у мінеральних речовинах та вітамінах дітей, дорослих та осіб похилого віку (наказ МОЗ від 03.09.17 р. № 1073).

·          До 8 грудня страховикам, які здійснюють страхування життя фізосіб (далі – страховики), необхідно привести свою діяльність у відповідність до Додаткових вимог до договорів страхування життя, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01.06.17 р. № 2172 (далі – Вимоги, договір).

Документом установлено вимоги до договорів, не визначені Законом від 07.03.96 р. № 85/96-ВР. Зокрема, договір має містити: перелік застрахованих осіб, вигодонабувачів за кожним страховим ризиком, передбаченим договором, в разі визначення різних осіб за різними страховими ризиками; розмір страхової суми та/або розмір регулярних, послідовних страхових виплат у вигляді ануїтету (далі – ануїтет), страховий тариф та страховий платіж (внесок, премія) за кожним страховим ризиком та/або групою страхових ризиків дожиття та смерті та/або за договором страхування життя в цілому; страхову премію (внесок, платіж) за кожним ризиком, передбаченим у договорі; періодичність сплати страхових премій (внесків); вичерпний перелік документів для отримання викупної суми, строк такої виплати та відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати викупної суми тощо.

Також у договорі може бути передбачено право страховика у разі несплати страхувальником чергового страхового платежу (внеску) в розмірі та у строки, установлені таким договором, в односторонньому порядку зменшити розмір страхової суми та/або страхових виплат. Про це страхувальник повідомляється в письмовій формі із зазначенням нових розмірів страхових сум та/або ануїтету не пізніше ніж через 30 календарних днів (далі – к. д.) після такого зменшення (редукування), якщо інший строк не визначено договором.

·          Із 8 грудня набуває чинності Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (далі – Положення, ЦП). Документ не поширюється, зокрема, на емітентів, що перебувають у стані припинення та обіг ЦП яких зупинено.

Емітент ЦП (крім корпоративних інвестиційних фондів) уважається фіктивним у разі:

·          неподання до НКЦПФР регулярної річної інформації або регулярної квартальної інформації протягом двох кварталів поспіль;

·          непроведення акціонерним товариством (далі – АТ) загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль та/або неутворення органів управління АТ протягом року з дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій серед його засновників;

·          реєстрації місцезнаходження емітента у приміщенні житлового фонду;

·          якщо середньомісячна зарплата за звітний період є меншою від мінімальної;

·          відсутності чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (для страховиків – розміру чистих зароблених страхових премій) станом на кінець фінансового року (крім страховиків зі страхування життя);

·          якщо основні засоби, незавершені капітальні інвестиції, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, запаси, поточні біологічні активи, права користування природними ресурсами, відстрочені податкові активи, гроші та їх еквіваленти, інші оборотні активи становлять менше 25 % активів емітента станом на кінець звітного періоду.

Також ознаками фіктивності визнано:

·          для ПАТ, страховиків, а також інших емітентів, види госпдіяльності яких входять до переліку, визначеного КМУ, – нескладання фінзвітності та консолідованої фінзвітності за МСФЗ;

·          ПАТ – більше ніж 3-кратне перевищення капіталізації емітента:

-           над розміром чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (для страховиків – розміру чистих зароблених страхових премій) станом на кінець фінансового року (крім страховиків зі страхування життя, холдингових компаній);

-           вартістю його чистих активів станом на кінець звітного періоду;

·          страховиків зі страхування іншого, ніж страхування життя: частку активів емітента на кінець звітного періоду, яку становить:

-           дебіторська заборгованість (крім заборгованості за товари, роботи та послуги) у розмірі 25 і більше відсотків;

-           одержані векселі у розмірі 20 і більше відсотків;

-           довгострокові фінансові інвестиції (які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств та інші фінінвестиції) у розмірі 40 і більше відсотків;

·          емітентів забезпечених облігацій – відсутність договору поруки чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу (непогашення основної суми боргу та невиплати доходу за облігаціями), або договору перестрахування (у випадках, передбачених законодавством), або відкликання гарантії виконання емітентом зобов’язання щодо погашення основної суми боргу (погашення основної суми боргу та виплати доходу за облігаціями) у період після дати реєстрації НКЦПФР випуску облігацій та проспекту їх емісії (у разі неукладенння нового договору, неотриманння нової гарантії) за інформацією НКЦПФР.

Положенням установлено також ознаки фіктивності емітента ЦП – корпоративного інвестиційного фонду, перелік підстав для прийняття рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (далі – список).

На підставі рішення НКЦПФР приймає окреме рішення про зупинення обігу ЦП емітента (крім операцій, пов’язаних із викупом ЦП, спадкуванням та правонаступництвом, правочинами, які вчиняються на виконання рішення суду, яке набрало законної сили).

На 4-й р. д. з дати прийняття рішення про включення емітента до списку та рішення про зупинення обігу ЦП НКЦПФР вносить відповідну інформацію до списку, який оприлюднюється на веб-сайті НКЦПФР, та додатково – в одному з офіційних друкованих видань НКЦПФР (протягом 5 робочих днів (далі – р. д.) з дати прийняття рішення). Емітент та його ЦП вважаються такими, що мають ознаки фіктивності, з дати внесення відповідної інформації до списку. Зазначені рішення можуть бути оскаржені до суду.

У разі отримання документів, що підтверджують усунення ознак, які стали підставою для прийняття рішення, НКЦПФР здійснює перевірку. Якщо за її результатами підтверджується усунення таких ознак, емітент виключається зі списку на підставі відповідного рішення НКЦПФР.

З дати внесення відповідної інформації до списку емітент та його ЦП вважаються такими, що не мають ознак фіктивності (рішення НКЦПФР від 30.05.17 р. № 393).

·          Із 9 грудня набувають чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.14 р. № 462), зокрема:

уточнюється, що в разі створення відокремленого підрозділу юрособи з місцезнаходженням за межами України така юрособа подає до контролюючого органу за основним місцем свого обліку у паперовому вигляді повідомлення за формою № 20-ОПП. Строк подання – протягом 10 р. д. після створення, реєстрації підрозділу.

При цьому у графі 6 розд. 3 повідомлення зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – його повне місцезнаходження, графа 7 не заповнюється (п. 8.4);

·          уточнюється, що зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 10.10). При цьому одночасно із зняттям з обліку юрособи (крім юросіб, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізособи-підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно з розд. VII Порядку без подання заяви платником та з урахуванням особливостей, визначених п. 10.14–10.21 Порядку (п. 10.13);

·          виключено норму про можливість проведення контролюючим органом документальної перевірки фізособи – платника податків після держреєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11.22);

·          уточнюються повноваження міжрегіональних територіальних органів (далі – ГУ) та об’єднаних ДПІ в частині обліку платників (п. 13.1) (наказ Мінфіну від 06.10.17 р. № 839).

·          Із 9 грудня енергетичне маркування кондиціонерів повітря має відповідати вимогам Техрегламенту, затвердженого постановою КМУ від 24.05.17 р. № 360. Документ, розроблений відповідно до вимог ЄС, поширюється на електричні кондиціонери повітря вітчизняного та іноземного виробництва з номінальною потужністю, яка менше або дорівнює 12 кВт, що використовуються для охолодження та/або обігріву. Установлено обов’язки постачальників та дилерів.

Державний ринковий нагляд за відповідністю кондиціонерів повітря вимогам цього Техрегламенту здійснюється шляхом установлення наявності енергетичної етикетки та мікрофіші, їх відповідності визначеним вимогам, а також проведення перевірки відповідності фактичних технічних характеристик кондиціонера повітря додатку 7 до Техрегламенту. При цьому перевірці підлягають фактичний клас енергоефективності кондиціонера; річний або погодинний обсяг енергоспоживання кондиціонером; поширення шуму під час його роботи.

Техрегламент упроваджується Держенергоефективності. Кондиціонери повітря, які були введені в обіг до 9 грудня 2017 року і не відповідають усім чи окремим вимогам цього Техрегламенту, можуть бути надані на ринку до 9 червня 2018 року.

·          До 10 грудня ліцензіати, які мають ліцензії Нацкомфінпослуг на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку ЦП), повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог абзацу другого п. 28 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 07.12.16 р. № 913.

А саме: приміщення для обслуговування клієнтів (споживачів) мають бути доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів. Зазначене має бути документально підтверджено фахівцем із питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат. Інформація про умови доступності приміщення для вказаних осіб та груп населення має розміщуватися у місці, доступному для візуального сприйняття клієнтом.

·          Із 14 грудня застосовуються розроблені згідно з вимогами ЄС у відповідних сферах Техрегламенти енергетичного маркування:

-           побутових барабанних сушильних машин (далі – сушильні машини). Дія Техрегламенту поширюється на сушильні машини вітчизняного та іноземного виробництва, включаючи призначені для професійного використання, уведені в обіг на території України до 14.12.17 р.

Органи державного ринкового нагляду перевіряють наявність енергетичної етикетки та мікрофіші, їх відповідність вимогам додатків 1 і 2, а також фактичних технічних характеристик сушильних машин додатку 6 (клас енергоефективності; обсяг енергоспоживання протягом циклу; клас ефективності конденсації; номінальна завантаженість; споживча потужність у режимах «вимкнено» та «очікування»; час режиму «очікування» та час, протягом якого виконується програма; рівень звукової потужності);

-           пилососів (зокрема тих, що працюють від електромережі, у т. ч. гібридних та пилососів із водним фільтром вітчизняного та іноземного виробництва). Органи державного ринкового нагляду перевіряють наявність енергетичної етикетки та мікрофіші, їх відповідність вимогам додатків 2 і 3 до цього Техрегламенту, а також відповідність фактичних технічних характеристик пилососів додатку 7 (клас енергоефективності; клас ефективності очищення; клас повторного викидання пилу; річний обсяг енергоспоживання; поширення шуму в повітрі).

Впроваджує зазначені Техрегламенти Держенергоефективності. Пилососи та сушильні машини, уведені в обіг до 14 грудня 2017 р., які не відповідають усім чи окремим вимогам відповідного Техрегламенту, можуть надаватися на ринку до 14 червня 2018 року (постанови КМУ від 31.05.17 р. № 380 та № 381 відповідно).

·          Із 18 грудня уводиться у дію Закон від 23.05.17 р. № 2059-VIII (далі – Закон № 2059), яким установлюються правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля з метою запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження госпдіяльності (реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище), які можуть мати значний вплив на довкілля.

Адміністративна відповідальність у сфері оцінки впливу на довкілля
 

Оцінка впливу на довкілля передбачає: підготовку суб’єктом господарювання (далі – СГ) відповідного звіту; проведення громадського обговорення; аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у такому звіті, будь-якої додаткової інформації, яку надає СГ, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (далі – висновок), який ураховується у рішенні про провадження планованої діяльності СГ.

Планована діяльність та об’єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці такого впливу, розподіляються на дві категорії:

·          І категорія, зокрема, включає: нафто- та газопереробні заводи; ТЕС, ТЕЦ із певними характеристиками; установки для виробництва збагачення/переробки ядерного палива тощо; чорну та кольорову металургію; хімічне виробництво; будівництво визначених Законом об’єктів; поводження з відходами тощо;

·          ІІ категорія, зокрема, включає: сільське господарство, лісівництво та водне господарство; видобувну, енергетичну, хімічну, харчову промисловість; підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 т на добу; туризм та рекреацію тощо.

Статтею 3 Закону № 2059, зокрема, забороняється:

·          розпочинати плановану діяльність цих категорій без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження діяльності;

·          здійснювати госпдіяльність, експлуатацію об’єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти у разі недодержання екологічних умов, передбачених у висновку, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законом установлено механізм забезпечення своєчасного та ефективного інформування громадськості у процесі оцінки впливу на довкілля та проведення громадського обговорення; подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та звіту з оцінки впливу на довкілля; надання висновку. Крім того, визначено перелік правопорушень у даній сфері та установлено, що особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Діяльність СГ незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

·          тимчасово заборонена (зупинена) – до виконання встановлених у висновку екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і обладнання;

·          припинена (повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і обладнання) (ст. 16).

Дія Закону не поширюється на СГ, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до 18 черня 2017 року, за винятком окремих випадків. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до 18 грудня цього року, зберігають чинність та мають статус висновку.

·          Із 18 грудня до низки законів вносяться зміни, пов’язані з оцінкою впливу на довкілля, передбаченою Законом № 2059, зокрема:

1. До Закону від 17.02.11 р. № 3038-VI:

·          до проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, додаються результати такої оцінки. Проекти будівництва таких об’єктів підлягають обов’язковій експертизі (ст. 31);

·          замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі йому органом Держархбудконтролю відповідного дозволу – щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля (п. 3 ч. 1 ст. 34);

·          для отримання дозволу на виконання будівельних робіт до заяви додаються результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом № 2059 (ч. 3 ст. 37);

·          результати оцінки впливу на довкілля можуть бути підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт (ч. 4 ст. 37).

2. До Закону від 17.01.17 р. № 1817-VIII:

до об’єктів з незначними наслідками (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля (пп. 4 п. 7 розд. І);

право на виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах будівництва, які підлягають оцінці впливу на довкілля, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (абзац другий пп. 8 п. 7 розд. І).

3. До Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом від 19.05.11 р. № 3392-VI, який доповнено висновком з оцінки впливу на довкілля (п. 4 додатка).

·          Із 20 грудня обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації (далі – авіаційне страхування) здійснюватиметься згідно з новим Порядком і правилами, затвердженими постановою КМУ від 06.09.17 р. № 676. Зокрема, порівняно з діючим порядком, затвердженим постановою КМУ від 12.10.02 р. № 1535, розширено зміст авіаційного страхування за рахунок страхування осіб, які мають право перебувати на борту на законних підставах без квитків, а також страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам, експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації; експлуатанта або власника повітряних суден авіації загального призначення; розробників та виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з техобслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти; навчального закладу під час виконання навчально-тренувальних польотів; експлуатанта аеропорту (аеродрому, вертодрому, постійного злітно-посадкового майданчика) та сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування; організацій, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування.

Так, страхувальником відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті, є авіаційний перевізник. Мінімальна страхова сума за шкоду:

·          яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, еквівалентна 250 000 СПЗ (спеціальні права запозичення – міжнародні резервні активи на рахунку НБУ в Казначействі МВФ) за офіційним обмінним курсом НБУ на кожного пасажира;

·          заподіяну внаслідок затримки перевезення пасажирів, еквівалентна 4 694 СПЗ за офіційним обмінним курсом НБУ стосовно кожного пасажира;

·          заподіяну багажу (як зареєстрованому, так і ручній поклажі, у т. ч. особистим речам пасажира), або за затримку в перевезенні пасажира еквівалентна 1 131 СПЗ за офіційним обмінним курсом НБУ стосовно кожного пасажира;

·          заподіяну вантажу чи пошті або заподіяну внаслідок затримки в їх перевезенні, еквівалентна 19 СПЗ за офіційним обмінним курсом НБУ за кожен 1 кг ваги (п. 21–29 Порядку).

Порядком установлено загальні умови авіаційного страхування, зокрема:

·          істотні умови визначаються відповідними договорами;

·          документи, що подаються для отримання страхового відшкодування (страхової виплати) в копіях, мають бути засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою страхувальника (за наявності) – для юросіб або підписом страхувальника – для фізосіб;

·          строк страхової виплати має бути передбачений договором страхування та не повинен перевищувати 10 р. д. після підписання страхового акта (аварійного сертифіката). Розрахунок та страхова виплата проводяться страховиком на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката);

·          страхова виплата не може перевищувати страхову суму, установлену договором страхування;

·          страховик може відмовити у страховій виплаті у разі:

-           навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір, спрямованих на настання страхового випадку;

-           вчинення страхувальником – фізособою або іншою особою, на користь якої укладено договір, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

-           подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або про факт настання страхового випадку;

-           отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

-           несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або створення перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків тощо (ст. 26 Закону від 07.03.96 р. № 85/96-ВР).

Строк обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховій виплаті – 15 діб після закінчення страхового розслідування.

·          Із 22 грудня установлено нові тарифи на депозитарні послуги (операції), що надаються (здійснюються) Нацбанком, а також на послуги з обліку та обігу депозитних сертифікатів Нацбанку, установлені постановою Правління НБУ від 12.08.03 р. № 333 (застосовуються у редакції постанови Правління НБУ від 09.11.17 р. № 108) (далі – Тарифи), а саме:

-           із депозитарного обслуговування депозитарних установ, що надаються (здійснюються) НБУ як депозитарієм (таблиця 1);

-           депозитарного обслуговування депозитарних установ, що надаються (здійснюються) НБУ як депозитарієм за операціями з державними ЦП, розміщеними за межами України (таблиця 2);

-           депозитарного обслуговування емітентів, що надаються (здійснюються) НБУ як депозитарієм (таблиця 3);

-           обслуговування операцій з депозитними сертифікатами НБУ (таблиця 5).

Тарифи на послуги (операції), що надаються (здійснюються) НБУ під час виконання функції депозитарної установи для депонентів НБУ (таблиця 4) застосовуватимуться з 22 червня 2018 року.

·          До 23 грудня СГ, які здійснюють виробництво електроенергії на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електростанцій (пускових комплексах) та/або установках, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими ГЕС), спільно з ДП «Енергоринок», суміжними ліцензіатами та/або постачальниками електроенергії для власних потреб об’єктів електроенергетики, мають привести у відповідність до вимог Порядку, затвердженого постановою НКРЕ від 04.04.17 р. № 472, відповідні договори та власні положення про порядок взаємодії при зборі та обміні даними комерційного обліку електроенергії.

Лише до цієї дати комерційний облік електроенергії на зазначених об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії здійснюється за існуючою схемою. Після закінчення перехідного періоду в 00.00 першої доби наступного календарного місяця здійснюється фактичний перехід на систему комерційного обліку, передбачену Порядком.

·          До 25 грудня на веб-сайті ДФС мають оприлюднити річний план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків. Нагадаємо, до плану-графіка відбираються платники, які мають ризик несплати податків та зборів, невиконання норм іншого законодавства (ст. 77 Податкового кодексу, далі – ПК; наказ Мінфіну від 27.02.17 р. № 294).

·          По 24 грудня діє постанова Правління НБУ від 17.11.17 р. № 117, якою внесено зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та до Інструкції про його застосування, затверджених постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280. Постанова № 117, розроблена для відображення у бухобліку операцій, що здійснюються комерційними агентами банків в Україні з приймання коштів для подальшого їх переказу за призначенням, діє з 21 листопада цього року.

·          Із 25 грудня банки застосовують План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про його застосування, затверджені постановою Правління НБУ від 11.09.17 р. № 89. Також утрачають чинність нормативно-правові акти НБУ, що додаються до цієї постанови.

·          31 грудня припиняються погашення казначейських зобов’язань «Військові» та виплата доходу за ними ПАТ «Ощадбанк». Після зазначеної дати казначейські зобов’язання, що не були пред’явлені фізособою до погашення, вважаються погашеними (постанова КМУ від 04.07.17 р. № 552).

·          До 31 грудня не застосовуються штрафи, передбачені п. 120¹.3 ПК, за помилки, допущені в податковій накладній у коді товару згідно з УКТЗЕД та/або коді послуги згідно з ДКПП (п. 35¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

·          До 31 грудня можуть проводитися перевірки платників податків, які втратили та/або пошкодили інформацію (у т. ч. у базах даних обліку) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу їх комп’ютерних мереж та які мають підтвердні документи про ці події та до 5 серпня 2017 року повідомили контролюючий орган за місцем обліку в разі, якщо перевірку неможливо було провести раніше (п. 45 підрозд. 10 розд. ХХ ПК) (Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII).

·          До 31 грудня сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, визначена згідно з п. 200¹.3 ПК, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільгосппідприємствам, які до 01.01.17 р. застосовували спецрежим оподаткування, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спецрахунок суб’єкта спецрежиму згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків (п. 60 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

·          До 31 грудня (включно) на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), застосовується ставка акцизного податку: 105,80 грн. за 1 л 100%-вого спирту, із 1 січня 2018 року – ставка, визначена пп. 215.3.1 ПК (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

·          Із 31 грудня застосовуються у новій редакції форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення, затверджені наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859. Форму декларації та Інструкцію приведено у відповідність до ПК зі змінами, унесеними Законом від 21.12.16 р. № 1797-VIII (наказ Мінфіну від 06.06.17 р. № 556).

·          По 31 грудня включно ставка податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений пп. 14.1.271 ПК, становить 18 %; із 1 січня по 31 грудня 2018 року її розмір збільшується до 24 % (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

·          По 31 грудня максимальна величина бази нарахування ЄСВ – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць – дорівнює 25 ПМ для працездатних осіб, на яку нараховується ЄСВ, а з 1 січня 2018 року вона дорівнюватиме 15 МЗП, на яку нараховується ЄСВ (Закон від 03.10.17 р. № 2148-VIII).

·          По 31 грудня вторинні користувачі є платниками плати за спецводокористування, а з 1 січня 2018 року платниками стануть первинні водокористувачі – СГ незалежно від форми власності: юрособи, їхні філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ПК).

За діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені по 31.12.17 р., звільняє платника податків від відповідальності (включаючи фінансову) індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.17 р. Із 1 січня 2018 року така ІПК не застосовуватиметься (п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

·          По 31 грудня діє запроваджена з 10.01.16 р. заборона на увезення в Україну товарів походженням із Російської Федерації, перелік яких установлено постановою КМУ від 30.12.15 р. № 1147 (втрачає чинність з 1 січня 2018 року).

·          До 1 січня 2018 року ПАТ зобов’язані пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі (Закон від 23.03.17 р. № 1983-VIII).

·          До 1 січня 2018 року тимчасово не може бути підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання неприбутковими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 ПК (п. 35 підрозд. 4 розд. XX ПК).

·          До 1 січня 2018 року СГ, які провадять господарську діяльність із захоронення побутових відходів на полігонах, уведених в експлуатацію до 16.02.10 р., та звалищах, повинні привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог пп. 1–4, 10 п. 4.2 гл. 4 Ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП від 04.04.17 р. № 467. А саме: для виконання технологічних вимог, передбачених пп. 4–16 п. 4.1 Умов ліцензіати мають забезпечити наявність контрольно-пропускного пункту; автомобільних ваг; приладів радіометричного контролю; контрольно-дезінфікуючої зони; огорожі.

·          Із 1 січня фінансові компанії, фінустанови – юрособи публічного права, довірчі товариства, а також юрособи – СГ, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, подаватимуть звітність відповідно до Порядку, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.17 р. № 3840.

Звітність подаватиметься в електронній формі, її обов’язковим реквізитом буде ЕЦП. Звітність у паперовому вигляді можна буде подати лише на підставі окремого рішення Нацкомфінпослуг щодо окремої фінустанови.

При цьому установлено, що зазначені установи подають звітність за грудень та IV квартал 2017 року, річну звітність за 2017 рік відповідно до вимог, які діяли на дату складання такої звітності, тобто згідно з Порядком, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 27.01.04 р. № 27.

Статистична звітність

Зі звіту за 2017 рік наказами Держстату вводяться в дію оновлені статистичні форми, зокрема, зі статистики:

·          праці – № 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці». Форма поширюється на юросіб та їхні відокремлені підрозділи за переліком, визначеним органами держстатистики (наказ від 26.06.17 р. № 150);

·          капітальних інвестицій – № 2-інвестиції (річна) «Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів». Форма поширюється, зокрема, на юросіб – підприємства, установи, заклади (наказ від 21.07.17 р. № 195);

·          внутрішньої торгівлі – № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі». Форма поширюється на юросіб, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля (наказ від 21.07.17 р. № 188).