Заблоковані та безумовно зареєстровані податкові накладні впливатимуть на можливість аграріїв експортувати товари та отримувати відшкодування ПДВ – законопроєкт

Податковий комітет рекомендував прийняти за основу законопроєкти № 10168-2 і № 10169-2, спрямовані на унеможливлення зловживань при експорті зернових та вчасне повернення валютної виручки в Україну.  

У разі заблокованій податковій накладній (далі – ПН) аграрії будуть позбавлені можливості вивезення та відвантаження товарів, чого не передбачено у разі блокування ПН за внутрішніми операціями. 

А в разі незаявлення декларантом у митній декларації інформації про реквізити відповідної ПН, зареєстрованої в ЄРПН, митне оформлення товарів здійснюватиметься з оподаткуванням вивізним митом у розмірі 10 % від митної вартості товарів, яка не може бути нижчою ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10-й календарний день місяця. 

Щодо обмеження з відшкодування ПДВ, то воно не застосовуватиметься лише якщо митне оформлення товарів здійснено на підставі ПН, зареєстрованих на умовах механізму безумовної реєстрації (будуть нові зміни до Порядку реєстрації ПН/РК, затвердженого постановою КМУ від от 11.12.2019 №1165, – розширення критеріїв для окремої категорії платників). 

«Ми використовуємо механізм СМКОР, який свідчить про свою ефективність попри війну, для виконання такої непритаманної функції», — пояснив голова комітету рішення щодо використання блокування податкових накладних з метою унеможливлення зловживань при експорті зернових (законопроєкти № 10168-2 і № 10169-2). 

Н. Южаніна поцікавилася у міністра агрополітики Сольського, чи прикриють тоді урядовий експеримент із реєстрацією експортерів у ДАР (Державному аграрному реєстрі). 

Отримана нею відповідь: ні, обидва механізми функціонуватимуть паралельно. 

«Як це, поки що не зрозуміло», – зазначає депутатка. 

Фактично весь експериментальний проєкт з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану, запроваджений Кабміном, здається в угоду СМКОР, бо саме податкова вирішуватиме питання щодо можливості/неможливості експорту сг-продукції. 

Зрозуміло одне: якщо через СМКОР будуть «вирішуватись» вузькогалузеві проблеми, то дуже швидко дійдемо до того, що потреба в міністерствах відпаде – залишиться тільки податкова з СМКОР. 

У Бюро економічної безпеки пішли ще далі щодо повернення валютної виручки експортерами сільськогосподарської продукції. 

У своїх пропозиціях, поданих до Кабміну, БЕБ пропонує: 

• скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60–90 днів; 
• удосконалити Порядок заповнення митних декларацій; 
• доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження; 
• розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення; 
• створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції. 

Фахівці БЕБ проаналізували експортні операцій з сг-продукцією і виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн, що становить понад 20 % від загальної кількості експорту цих товарів. 

«Викриті» схеми описувати немає сенсу, адже всі вони давно відомі. 

«Але якщо 80 % аграріїв не використовують схем, навіщо ускладнювати життя всьому ринку?», – резюмує депутатка. 

Н. Южаніна