Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Реформа: адміністрування податків і трансфертне ціноутворення

Редакція

10.11.2016 409 0 0

На сайті Верховної Ради оприлюднено законопроект № 5368 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)".

Метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

Законопроектом пропонується внести ряд змін до ПКУ, якими передбачається:

в частині адміністрування

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном чи ДП при Мінфіні;

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);

- встановлення поняття уповноважена особа контролюючого органу – це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій;

- зміна критеріїв належності платника податків до категорії великих платників податків: збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; критерій доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування змінено на критерій загального обсягу постачання у розмірі 1 млрд. грн.;

- рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік приймається ДФС за погодженням з Мінфіном у разі, коли сума, заявлена до розстрочення (відстрочення) становить 1 мільйон гривень та більше, та якщо:

- ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС;

- запровадження ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на веб-сайті ДФС;

- встановлення пріоритетності узагальнюючих податкових роз’яснень над індивідуальними, скасування обмежень (консультації стосуються значної кількості платників або значної суми податкових зобов’язань) права Мінфіну на видачу узагальнюючих податкових консультацій;

- запровадження листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію он-лайн в електронному кабінеті, виключно засобами електронного зв'язку;

- здійснення контрольно-перевірочної роботи на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісні функції;

- план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС;

- встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);

- уточнення порядку обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня, за днем отримання акту (довідки);

- збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду;

- усунення суперечностей у статті 129 Податкового кодексу України стосовно порядку нарахування пені та встановлення замість 120 % облікової ставки НБУ 100 % для пені, яка нараховується платником податків внаслідок самостійного виправлення помилок;

- ліквідація податкової міліції та створення нового органу – Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом;

в частині трансфертного ціноутворення

- з метою зменшення адміністративних витрат підприємств малого бізнесу (низькі вартісні показники визнання операцій контрольованими та значна девальвація гривні зумовлюють необхідність підготовки звітності та документації з трансферного ціноутворення представниками малого бізнесу, що призводить до додаткових витрат) пропонується для визнання операцій контрольованими:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, збільшити з 50 до 150млн. грн. за податковий (звітний) рік;
  • обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, збільшити з  5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік.

- з метою недопущення використання схем ухилень від оподаткування пропонується визнати контрольованими господарські операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), або які звільнені від сплати такого податку.

- з метою спрощення та покращення адміністративних процедур, зокрема:

  • вдосконалено критерії щодо включення країн до Переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими;
  • запроваджено механізм визначення біржової ціни на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту;
  • методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої рука» приведено у відповідність з рекомендаціями ОЕСР;
  • вдосконалено вимоги та систематизовано перелік інформації, що має бути відображена у звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення;
  • передбачено можливість самостійного коригування ціни контрольованої операції до верхнього або нижнього значення діапазону цін замість медіани діапазону;
  • вдосконалено поняття «попереднього узгодження ціноутворення»;
  • передбачено штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення.

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали