Визначено новий механізм застосування податкової застави контролюючими органами

Мінфін прийняло наказ від 16.06.2017 N 586 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами"

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізосіб (резидентів і нерезидентів), юросіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до Податкового кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов'язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає:

   у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

   у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

   у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 гл. 9 розд. II Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 гл. 9 розд. II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.