Огляд деяких документів, що набули чинності в листопаді 2018 року

Прийнято зміни, пов’язані з відновленням кредитування

Із 4 листопада набув чинності Закон від 03.07.18 р. № 2478-VIII, яким унесено зміни до деяких законодавчих актів щодо відновлення кредитування. Закон буде введено в дію з 4 лютого 2019 року. Зокрема, доповнено новими нормами:

Цивільний кодекс. Так, встановлено, що:

• ліквідація солідарного боржника-юрособи, смерть солідарного боржника-фізособи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання (ч. 5 ст. 543);
• ліквідація боржника-юрособи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про припинення боржника-юрособи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання (ч. 5 ст. 559);
• припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації боржника-юрособи, що виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або його майновим поручителем, якщо заставодержатель до ліквідації боржника-юрособи реалізував своє право на звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред’явлення вимоги (ч. 4 ст. 593);

Закон від 05.06.03 р. № 898-IV. Зокрема, передбачено, що:

• іпотекодержатель зобов’язаний звернутися до держреєстратора із заявою про держреєстрацію припинення іпотеки протягом 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою (ч. 2 ст. 4);
• у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво, усі реконструйовані, новостворені об’єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору (ч. 5 ст. 5);
• право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту держреєстрації такого права на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ч. 3 ст. 37).

За якими критеріями оцінки ризику перевіряють СГ

Кабмін затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності (далі – критерії) та визначається періодичність проведення планових перевірок органами контролю, зокрема, у таких сферах, як:

• містобудівна діяльність. До критеріїв належать: клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд; дотримання суб’єктами господарювання (далі – СГ) вимог законодавства у цій сфері; структура (склад) об’єкта будівництва. Планові перевірки проводяться органами Держархбудконтролю. Періодичність планових перевірок установлюється окремо для кожного об’єкта будівництва, на якому госпдіяльність може провадитися одним або кількома СГ (постанова КМУ від 31.10.18 р. № 899 набула чинності з 8 листопада);
• будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками. Тут критеріями є: клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва; строк провадження госпдіяльності; наявність порушень ліцензійних умов провадження госпдіяльності (далі – Умови) протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох перевірок. Планові перевірки проводяться Держархбудінспекцією (постанова КМУ від 31.10.18 р. № 904 набула чинності з 8 листопада);
• інтелектуальна власність (далі – ІВ). До критеріїв належать: вид діяльності, що провадиться СГ у сфері ІВ; тип СГ (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва); наявність порушень з боку СГ вимог законодавства у цій сфері, які виявлено плановими або позаплановими перевірками; кількість рішень суду, що набрали законної сили, про порушення прав ІВ за позовом (заявою) особи, якій належать особисті немайнові та(або) майнові права ІВ, протягом останніх 5 років перед плановим періодом. Планові перевірки проводяться Мінекономрозвитку (постанова КМУ від 31.10.18 р. № 912 набула чинності з 9 листопада).

З урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями додатка 2 до Критеріїв у зазначених сферах, СГ відносяться до відповідного ступеня ризику за шкалою:

• від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику (перевіряють не частіше ніж раз на 2 роки);
• від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику (перевіряють не частіше ніж раз на 3 роки);
• від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику (перевіряють не частіше ніж раз на 5 років).

Унесено зміни до порядку подання звітності фінустановами

Із 23 листопада набули чинності зміни до Порядку, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.17 р. № 3840. Зокрема, фінансові компанії, фінансові установи – юрособи публічного права, довірчі товариства та лізингодавці подають звітність Нацкомфінпослуг в електронній формі з дотриманням вимог Законів від 22.05.03 р. № 851-IV та від 05.10.17 р. № 2155-VIII. При цьому обов’язковим реквізитом звітності є кваліфікований електронний підпис:

• для фінансових компаній (у т. ч. фінансових компаній – управителів, фінансових компаній – адміністраторів, фінансових компаній групи А і групи Б), фінустанов – юросіб публічного права, довірчих товариств – це підписи керівника та головного бухгалтера фінустанови;
• для лізингодавців – підписи керівника та головного бухгалтера юрособи, у разі відсутності у штаті підприємства головного бухгалтера – два підписи керівника юридичної особи.

Із 25 листопада змінилися умови ввезення авто з іноземними номерами

Набули чинності зміни, внесені, зокрема:

1) до ПК. Так, ставка акцизного податку (далі – АП) для ТЗ з іноземними номерами розраховуватиметься за формулою

Ставка = Ставка базова х К_двигун х К_вік,

де  

Ставка базова – ставка податку в євро за 1 шт. ТЗ;

К_двигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння ТЗ в см3 на 1 000 см3;

К_вік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року випуску ТЗ).

Тимчасово, по 24 березня 2019 року (протягом 90 к. д. починаючи з 25 листопада), ставки податку для ТЗ, зазначених у пп. 215.3.51 ПК (крім ТЗ товарних підкатегорій 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5 (застосовується для одного легкового ТЗ, який використовувався, що ввозиться на митну територію України фізособою для власного використання) (п. 20 підрозд. 5 розд. XX ПК) (Закон від 08.11.18 р. № 2611-VIII);

2) до Митного кодекса. Зокрема, розширюються умови, які є підставою для подовження попередньо встановленого строку тимчасового ввезення ТЗ комерційного призначення (ст. 108); встановлюється, що митне оформлення ТЗ може здійснювати будь-який орган доходів і зборів, якому їх пред’явлено (ст. 365); встановлюються додаткові умови тимчасового ввезення громадянами ТЗ (ст. 380); запроваджується автоматизований обмін інформацією між органами доходів і зборів, Держприкордонслужбою та органами Нацполіції з метою контролю за використанням в Україні ТЗ особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України та/або поміщених у митний режим транзиту (ст. 452); встановлюється відповідальність за передачу ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження іншій особі, а також за використання такого ТЗ для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні (ст. 469); збільшуються розміри штрафів за порушення строків переміщення ТЗ особистого користування: в митному режимі транзиту (ст. 470); ТЗ комерційного призначення в режимі тимчасового ввезення (ст. 481).

Норми про штрафні санкції набирають чинності з 23 червня 2019 року (через 180 днів після опублікування Закону від 08.11.18 р. № 2612-VIII).

Фізособи можуть дистанційно відкривати рахунки в банках

Із впровадженням Системи BankID НБУ фізособи можуть отримувати дистанційно адміністративні і банківські послуги (зокрема, відкривати банківські рахунки). Вперше ідентифікація фізособи проводиться за її присутності банком абонентом – ідентифікатором, а потім ця фізособа може дистанційно замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID НБУ. При цьому обов’язковим є фінмоніторинг – перевірка ідентифікаційних даних, отриманих з різних джерел. Відповідальними за належну ідентифікацію та вивчення клієнта покладається на банки (абонент-ідентифікатор і абонент – надавач послуг) (постанова Правління НБУ від 01.11.18 р. № 116 набула чинності з 05.11.18 р.).