Обсяг вимог кредитора: рішення ВС

Обсяг вимог кредитора, забезпечених заставою майна, не залежить від зафіксованої в забезпечувальних договорах вартості цього майна.

Верховний Суд прийшов до висновку, що господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати ст. 19 Закону України «Про заставу» та ст. 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме зазначені в заяві кредитора вимоги забезпечені заставою майна, і розмір цих вимог, незалежно від вартості майна за забезпечувального договору.

Велика палата Верховного Суду вирішила відступити від укладення щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017-го по справі №3-1591гс16 (№ 918/169/16), де зазначено, що відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується договірною вартістю майна, переданого в іпотеку.

Велика палата прийняла рішення 15 травня 2018 го по справі №902/492/17 (виробництво №12-52гс18).

Іпотекотримач (заставотримач) має право задовольнити всі забезпечені заставою або іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя в розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнового поручительства, здійснюваної в порядку, передбаченому законодавством.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою), для включення їх до реєстру вимог за договірною вартістю предметів забезпечення.

Зате правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням і вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще не відома.

https://sud.ua/