Який захист бізнесу надає «Маски-шоу cтоп-2»
У листопаді набув чинності Закон України № 2548-VIII від 18 вересня 2018 року, більш відомий як «Маски-шоу – Стоп 2».
Цей закон став по суті доповненням до Закону України № 2213-VIII, що набрав чинності у грудні 2017 року, відомий як «Маски-шоу – Стоп». Загальна спрямованість обох законів – припинення практики необґрунтованого тиску правоохоронців на бізнес і законослухняних громадян.
Про «Маски-шоу – Стоп 2» написано вже чимало. В експертному середовищі зазначають як окремі його позитивні сторони, так і висловлюють сумніви в тому, чи зможуть вони бути повністю реалізовані на практиці. Так чи інакше, закон надає бізнесу нові інструменти захисту. І їх корисно знати, щоб в разі необхідності правильно ними скористатися.
Механізм проти зволікаючих «фактових» виробництв
Тривалість кримінальних розслідувань традиційно є однією з причин критики правоохоронної системи в Україні. На неї скаржаться заявники і потерпілі, які інколи роками не можуть змусити розслідування «зрушити з місця», так і особи, що перебувають по інший бік «барикади», яким доводиться так само тривалий час відчувати на собі "пресинг» правоохоронців, не маючи при цьому можливості ні домогтися закриття провадження, ні постати перед судом з можливістю бути виправданими.
Важливим кроком до подолання проблеми стало встановлення законом з березня 2018 року чітких термінів завершення досудового розслідування від моменту внесення даних про нього в ЄРДР до моменту пред'явлення будь-кому підозри (згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 р. про судову реформу).
Однак, як показала правозастосовна практика, цього кроку виявилося замало.
Відомо, що більшість кримінальних проваджень, відкритих в Україні, – це так звані «фактові» виробництва. У багатьох випадках це цілком природна і об'єктивна ситуація – слідчий має підстави вважати, що злочин було скоєно, але не зібрав доказів, щоб підозрювати когось конкретно. Однак трапляється так, що фактично підозрювані відомі, або навіть очевидні, але пред'являти їм підозри сторона звинувачення не поспішає – почасти через те, що в такому випадку вони набудуть статусу «сторони захисту» і отримають широкий спектр інструментів для цього самого захисту.
До цього варто додати, що чинне законодавство дозволяє слідчим здійснювати обшуки з вилученням майна або заарештовувати майно не тільки те, що належить підозрюваному, а й іншим особам. Для цього достатньо отримати дозвіл слідчого судді. А чимало суддів, як показує практика, надають стороні звинувачення широкий кредит довіри в таких питаннях, і не дуже вимогливі до обгрунтування відповідних клопотань.
Як наслідок, бізнес нерідко опиняється в «патовій» ситуації: під час обшуку вилучаються важливі документи, обладнання або інші цінності, кримінальне провадження зволікається, нікому з керівництва підозру не пред'являють, але й майно не повертають.
«Маски-шоу – Стоп 2» надасть можливість особам, які не мають статусу підозрюваних, чиї права були обмежені під час досудового розслідування (наприклад, шляхом арешту або вилучення майна), клопотати перед слідчим суддею про закриття «фактового» кримінального провадження, щодо якого були порушені терміни досудового розслідування.
Найпростіше цей механізм захисту буде застосовано до тих виробництв, дані про яких були внесені в ЄРДР починаючи з 15.03.2018 р, оскільки стосовно їх закон передбачає чіткі терміни закінчення досудового розслідування. Щодо «старих» кримінальних проваджень, для яких чіткі терміни не встановлено, оскаржити порушення термінів також можливо, але трохи складніше – додатково буде потрібно довести, що минулий термін розслідування перевищує прийнятний.
Однак, навіть з урахуванням цього нюансу, «Маски-шоу – Стоп 2» зробив зволікаючі «фактові» кримінальні виробництва менш зручним інструментом для створення штучного тиску на бізнес і розширив інструментарій для протидії цьому явищу.
Механізм проти «клонованих» виробництв
Ще однією з причин, через яку прогресивні законодавчі нововведення в частині встановлення чітких термінів досудового розслідування, впроваджені в рамках судової реформи, мали всі шанси не запрацювати на повну силу, була відсутність в законодавстві «запобіжників» проти зловживань у вигляді відкриття нових кримінальних проваджень, аналогічних закритому.
Адже наполеглива боротьба за закриття зволікаючого навколо бізнесу кримінального провадження втрачає сенс, якщо правоохоронці зможуть вже незабаром відкрити по суті таке ж виробництво заново, лишень скорегувавши фабулу справи.
«Маски-шоу – Стоп» запровадив нову підставу для закриття кримінального провадження – наявність не скасованої постанови слідчого або прокурора про закриття з низки підстав (в тому числі в зв'язку з відсутністю події або складу злочину) кримінального провадження щодо того ж самого діяння, яке розслідувалося з дотриманням правил про підслідність.
«Маски-шоу – Стоп 2» зробив в цьому напрямку ще один крок вперед, чітко встановивши, що клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за такою підставою можуть подавати учасники кримінального провадження (до числа яких належать і особи без статусу підозрюваних, чиї права обмежені під час розслідування), і такі клопотання мають бути розглянуті протягом трьох днів з наданням письмової відповіді.
Крім того, законом тепер передбачена можливість оскаржувати ухвали слідчого або прокурора про відмову в закритті провадження слідчого судді, а визначення слідчого судді про відмову в задоволенні такої скарги може бути предметом апеляційного оскарження.
Таким чином, створено підгрунтя для того, щоб одразу ж після закриття одного кримінального провадження вимагати закриття інших ідентичних, не чекаючи, поки в рамках цих ідентичних виробництв будуть, своєю чергою, порушені терміни досудового розслідування або допущені інші процесуальні порушення.
Персональна відповідальність правоохоронців
Важко заперечувати, що механізм притягнення до відповідальності правоохоронців (як й інших держслужбовців) за збитки, завдані приватним особам їх рішеннями, діями чи бездіяльністю, потребує суттєвого удосконалення. Чи не буде великим перебільшенням заявити, що цей механізм в Україні поки що практично не працює. І багато експертів називають це однією з головних передумов до зловживань у сфері правоохоронної діяльності.
Ця проблема традиційно є предметом дискусій на різних майданчиках. Однак всерйоз її вирішення досі ніхто не розпочинав.
Автори «Маски-шоу – Стоп 2», відповідаючи на незадоволений громадський запит, зважилися частково порушити це питання в своєму законопроекті.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронців, як і раніше, можна буде вимагати у держави в судовому порядку. Те, що ця процедура в Україні досить складна і не завжди є успішною навіть в разі реально завданих збитків – це окрема тема, до якої «Маски-шоу – Стоп 2» нічого нового не приніс.
Новела закону в тому, щоб дати можливість державі, якщо вже вона виплатила компенсацію, стягнути її в порядку регресу з конкретного винного правоохоронця. Раніше це теж було теоретично можливо, але тільки якщо правоохоронець був засуджений за вчинення злочину. Тепер це буде зробити простіше – достатньо накласти на правоохоронця дисциплінарне стягнення.
Ідея такого підходу полягає в тому, щоб реальна загроза персональної матеріальної відповідальності дисциплінувала співробітників правоохоронних органів і змушувала їх "думати двічі", перш ніж здійснювати незаконні дії.
Який ефект дасть це нововведення на практиці – передбачити складно.
Крім того, ще є багато різних поглядів на те, як повинен бути побудований механізм відповідальності, щоб, по-перше, відповідальність несли ті, хто приймає рішення, а не тільки виконавці; по-друге, щоб така відповідальність не застосовувалася в репресивних цілях щодо сумлінних, але невигідних з різних причин співробітників правоохоронних органів.
Найімовірніше, Закон № 2548-VIII – ще далеко не є остаточним у цій вельми непростій дискусії.
Не кінець шляху
З вищевикладеного випливає: було б передчасно стверджувати, що «Маски-шоу – Стоп 2» докорінно змінять парадигму спілкування правоохоронців і бізнесу вже сьогодні. Проте це важливий крок на правильному шляху, і стриманий оптимізм у зв'язку з ним цілком виправданий. Інша справа, що цим шляхом Україна має йти і далі, щоб взаємодія правоохоронної системи з бізнесом і загалом із суспільством зрештою була відповідною тій моделі, яка існує в найбільш розвинених демократичних державах.
Виконання цього амбітного завдання вимагає не тільки удосконалення законодавства, а й певних змін в правовій свідомості та правовій культурі всіх учасників кримінального процесу. Йдеться як про правоохоронців, які не повинні зловживати своїми повноваженнями, так і про окремо взятих представників бізнесу, яким є над чим працювати щодо питань комплаєнсу, аби зменшити ризик потрапляння у фокус кримінальних розслідувань.
http://biz.nv.ua
Коментарі до матеріалу