Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Як обчислюється ставка держмита: постанова ВС у справі про банкрутство

17.05.2018

Ставка судового збору обчислюється 110% від ставки судового збору в процедурах банкрутства.

У разі апеляційного оскарження судового рішення, прийнятого в суперечці з майновими вимогами до боржника, який розглядається в рамках провадження у справі про банкрутство, ставка судового збору повинна обчислюватися 110% від ставки судового збору в процедурах банкрутства, тобто від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошові вимоги конкурсного кредитора на предмет стягнення інфляційних втрат та 3% річних в ході санації боржника за своєю правовою природою є поточними грошовими вимогами у справі про банкрутство, охоплюються загальним поняттям «грошові вимоги до боржника», а значить, при їх розгляді, відповідно до підпунктом 10 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено такий розмір судового збору в суді першої інстанції: 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому такі вимоги пред'явлені до боржника. Зазначена норма є спеціальною, така, що застосовується до сплати судового збору при розгляді спорів в процедурах банкрутства, і підлягає переважному застосуванню.

В апеляційному суді розмір судового збору повинен визначатися в процентному співвідношенні від ставки судового збору, що підлягає сплаті кредитором при поводженні з майновими вимогами до боржника у справі про банкрутство, а не в загальному позовному провадженні.

Суперечка між позивачем та відповідачем виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем конкурсного грошового зобов'язання, на суму якого позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних, а також заявлено їх до стягнення з відповідача в загальному позовному провадженні, яке в подальшому було передано для розгляду в рамках справи про банкрутство відповідача.

Отже, з моменту прийняття матеріалів справи постановою місцевого господарського суду для розгляду по суті в рамках справи про банкрутство відповідача спір між позивачем та відповідачем набув характеру майнового спору в процедурі банкрутства щодо стягнення інфляційних та річних як поточної заборгованості боржника в процедурі банкрутства. Це обумовлює застосування господарським судом під час його розгляду спеціальних норм законодавства про банкрутство і визначення розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду такого майнового спору, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір »щодо розміру державного мита в процедурах банкрутства.

Таким чином, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні майнових вимог позивача до відповідача-боржника про стягнення заборгованості, позивачу належало сплатити судовий збір, обчислений 110% від ставки судового збору в процедурах банкрутства, а саме 110% від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2017 року.

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду про повернення без розгляду апеляційної скарги позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України в редакції до 15 грудня 2017 го (апеляційний господарський суд порахував сплачену позивачем суму судового збору меншої ніж визначено законом розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги в суперечці майнового характеру в загальному позовному провадженні), Верховний Суд зазначив, що це постанову грунтується на помилкових висновках апеляційного суду про застосування ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при визначенні ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу, прийняту в процедурі банкрутства за результатами розгляду майнового спору про стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

https://sud.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
05.08.2026
Уряд оновив механізм мінімальних експортних цін агропродукції
У серпні 2026 року під час визначення мінімально допустимих експортних цін на окремі види продукції застосовуватиметься коефіцієнт 0,714 відносно базової оцінки. Це стосується пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, а також соняшникової, соєвої та ріпакової олії й ок...
05.08.2026
Забезпечення хімбезпеки та управління хімічною продукцією: законопроєкт
Реалізація акта сприятиме ефективному управлінню хімічною безпекою, зокрема щодо запобіганню небезпечному впливу хімічної продукції на довкілля та здоров’я людини, регулюванню відносин, що виникають у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, з урахуванням міжнарод...
04.08.2026
У Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт про оподаткування імпортних посилок
Новий законопроєкт передбачає скасування пільг щодо звільнення від ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро. Водночас приватні безкоштовні подарунки вартістю до 45 євро й надалі не оподатковуватимуться. Більше за темою: Підприємець продає товари на міжнародному маркетплейсі: як...
Кращі матеріали