До мінімальної зарплати включать надбавки і премії

Мінсоцполітики пропонує, аби в мінімальну заробітну плату були закладені доплати, надбавки та премії. Відтак вона нібито має зрости до прожиткового мінімуму і становитиме половину середньої зарплати. Та, очевидно, збільшення доходів відбудеться швидше на папері, а не в кишенях громадян. Експерти ж вбачають у такій реформі бажання віднайти додаткові кошти для наповнення Пенсійного фонду.

Все включено

Запропонованим проектом уносяться зміни до стст.95 і 96 Кодексу законів про працю та стст.3, 6 і 10 закону «Про оплату праці» щодо тлумачення поняття «мінімальна заробітна плата», її забезпечення та порядку встановлення. Зокрема, «мінімалка» визначатиметься як мінімальний розмір оплати праці «в нормальних умовах», і вона забезпечуватиметься не тільки тарифною частиною зарплати, а й іншими її складовими стимулюючого характеру (доплатами, надбавками і преміями, крім компенсаційних виплат за відхилення від «нормальних умов»). Водночас передбачається доплата в разі нарахування роботодавцем місячної оплати праці, нижчої за «мінімалку».

Експерти зазначають, що через такі новації працівники відразу й не відчують втрат. «Мінімалка» може збільшитися лише формально: за рахунок включення до неї інших складових оплати праці.

Зокрема, в листі до Мінсоцполітики профспілки зазначали, що зміни призведуть до зниження доходів громадян та руйнування мінімальних гарантій у системі оплати праці. Крім того, фахівці звертають увагу на те, що «мінімалка» вже не буде оплатою простої, некваліфікованої праці, а тому втрачатиметься стимул і мотивація працівника до підвищення кваліфікації, отримання освіти тощо.

Тарифна сітка

При цьому, аби не допустити зниження частки тарифної зарплати, встановлюється її нижня межа — 60% «мінімалки». Отже, реальний дохід працівника може знизитися на 40% за рахунок включення до його складу доплат і надбавок. Звісно, якщо вони були.

Також планується доповнити ст.9 закону «Про колективні договори і угоди» нормою щодо надання права Кабміну за зверненням однієї або кількох організацій роботодавців чи профспілок поширювати дію галузевої угоди або окремих її положень на підприємства, які не брали участі в її укладанні. Тобто фактично Уряд через якесь об’єднання роботодавців зможе регулювати тарифну політику в цілій галузі.

Для працівників бюджетних установ та організацій мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), на основі якого формуватимуться схеми посадових окладів, як і раніше, встановлюватиме Кабмін. Це не означатиме, що статки бюджетників можуть зрости. Просто для статистики буде врахована більша сума «мінімалки».

Та найбільш цікаво, що також пропонується надати Уряду право встановлювати щорічно «гарантовану

заробітну плату» для підприємств, установ, організацій, що не належать до сфери дії галузевих угод, фізичних осіб, які використовують працю найманих співробітників (крім бюджетної сфери. — Прим. ред.), новостворених суб’єктів господарювання та фізичних осіб протягом перших 6 місяців їхньої господарської діяльності. Саме вона автоматично стане базою для нарахування ЄСВ, навіть якщо реально працівникам виплачуватиметься менша зарплата. У такий спосіб у міністерстві планують збільшити доходи ПФУ.

Отже, зазначають деякі експерти, через штучне розширення бази оподаткування, може зрости фіскальний тиск на малий та середній бізнес. Натомість великий, що має своє лобі в Уряді та парламенті, зможе впливати на формування тарифної сітки і, навпаки, не підвищувати доходи найманих працівників, залишаючись у межах мінімальних гарантій. При цьому вже не діятиме норма, відповідно до якої тарифна ставка робітника першого розряду має бути не меншою за «мінімалку».

Докладніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/