Що потрібно знати про нові правила надання держдопомоги

Закон України Про державну допомогу суб’єктам господарювання, що набрав чинності в серпні минулого року, встановлює нові правила надання державної допомоги в Україні, зокрема й допомоги на інвестиції.

Питання залучення інвестицій у національну економіку постійно у фокусі як державних діячів, так і ЗМІ, тому хочемо зупинитись саме на особливостях державного та місцевого інвестування (інвестиційні проекти, для реалізації яких надається державна підтримка) в контексті застосування нових правил державної допомоги в Україні.

Інвестиційні проекти є вкрай важливими для України, бо вони безпосередньо впливають на економічне зростання, створюючи нові робочі місця та посилюючи ринки. Для того, щоб залучати інвестиції в усі регіони країни, держава надає інвестиційним проектами цільову підтримку. Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів може мати кілька форм:

• співфінансування за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних або місцевих гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання;
• кредитування за рахунок коштів державного або місцевого бюджету суб’єктів господарювання;
• повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного або місцевого бюджету відсотків за кредитами суб’єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.

Після набрання чинності законом 2 серпня 2017 року державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів здійснюється з дотриманням його вимог (частина п’ята статті 2 Закону України Про інвестиційну діяльність).

Метою контролю за державною допомогою є мінімізація негативного впливу на конкуренцію, прозоре та раціональне витрачання державних коштів, із запровадженням суспільного контролю над цим процесом, а також створення «рівних умов гри» з боку держави, що є одним із основних питань, пов’язаних з підтримкою інвестиційних проектів в Україні. Державна допомога, яка надає нечесні переваги певним компаніям, може зашкодити українським підприємствам та їхнім європейським конкурентам, підсилюючи невизначеність на ринку та ускладнюючи ухвалення зважених комерційних рішень для європейських фірм.

За загальним правилом надання державної допомоги заборонено, крім випадків, якщо на таку допомогу не поширюється дія Закону або до початку її надання ухвалено рішення АМКУ про допустимість такої допомоги для конкуренції.

Тому є необхідність у правовій визначеності та окресленні «безпечної гавані» для іноземних і національних інвесторів у разі здійсненні інвестування із залученням державної підтримки.

Далі наведено умови, у яких відповідне інвестування не є державною допомогою і, відповідно, відсутня необхідність звернення до Антимонопольного комітету як уповноваженого органу в сфері державної допомоги.

1. Державна підтримка не є державною допомогою, якщо не дотримано хоча б однієї з її ознак.

Закон визначає, що державна підтримка є державною допомогою у разі наявності 5 ознак, які мають бути дотримані одночасно, тому що в іншому випадку – це вже не є державною допомогою і не потребує повідомлення АМКУ.

1) витрачання або недоотримання державних ресурсів; 2) надається саме суб’єкту господарювання, який є отримувачем державної допомоги (не поширюється на субсидії населенню); 3) вибірковість (програма не є відкритою для всіх потенційних бажаючих); 4) надання переваги суб’єкту господарювання; 5) вплив заходу на конкуренцію.

2. Правила незначної державної допомоги.

3. Виключення зі сфери дії Закону.

4. Чинна державна підтримка.

5. Інвестиційні проекти, які реалізуються на умовах співфінансування органів влади або місцевого самоврядування та міжнародних фінансових організацій (МФО). Органи влади або органи місцевого самоврядування, які ухвалюють рішення про передання ресурсів держави (місцевих ресурсів) суб’єкту господарювання як фінансової підтримки, зобов’язані повідомити АМКУ про такі заходи підтримки в тій частині фінансування, що кваліфікується як державні чи місцеві ресурси та щодо якої органи влади на власний розсуд ухвалюють рішення про напрями використання ресурсів МФО або забезпечують гарантіями.

6. "Умовно надане фінансування". Якщо рішення щодо напрямів та порядку використання кредитних коштів МФО, залучених під державні або місцеві гарантії, ухвалюють безпосередньо МФО, їхні представництва, без передання органам державної влади чи органам місцевого самоврядування України права розпоряджатися такими коштами, зокрема, призначати отримувачів чи уповноважувати управляючих такими фондами.

7. Особливості інвестування із залученням гарантій (державних або місцевих). Гарантія є однією із форм державної допомоги і підлягає оцінці АМКУ у випадку, коли вона надається не на ринкових умовах.

Всі зазначені пункти окреслюють умови, за яких реалізація інвестиційних проектів за своєю природою не є державною допомогою. Саме фінансування інфраструктурних проектів є одним із поширених напрямів надання державної підтримки.

Консультації та інформаційно-роз’яснювальна робота, яку на постійній основі проводить АМКУ за підтримки проекту технічної допомоги, є одним із основних пріоритетів діяльності Комітету та надає можливість уникнути помилок у разі додержання законодавства про державну допомогу на етапі планування дій із інвестування бюджетних і позабюджетних коштів. Мета – сприяти кращому розумінню європейських правил державної допомоги в галузі інвестицій серед усіх зацікавлених сторін, а також заохотити органи центральної та місцевої виконавчої влади спільно з АМКУ працювати над тим, щоб усі інвестиційні проекти в Україні впроваджувались у повній відповідності до нових правил державної допомоги. 

Нові правила державної допомоги було ухвалено на виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема з метою збільшення інвестиційної привабливості для європейських компаній та інституцій, які вже не одне десятиліття здійснюють господарську діяльність у межах правового поля контролю за державною допомогою.

http://biz.nv.ua