Що змінилося у сплаті ЄСВ, соцстрахуванні, пенсійному забезпеченні

Законом від 03.10.17 р. № 2148-VIII (далі – Закон № 2148), яким підвищено пенсії, запроваджуються зміни до законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – ЗДСС), сплати та обліку ЄСВ, а також у сфері зайнятості населення. Так, внесено зміни:

1. До Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058), зокрема:

   платниками пенсійного збору стають особи, які отримують допомогу при народженні та усиновленні дитини (п. 8 ст. 11);

   із 01.10.17 р. раніше призначені пенсії перераховуються з урахуванням середньої зарплати за 2014–2016 роки (3 764,57 грн.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При цьому береться розмір прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для осіб, які втратили працездатність, –
1 452 грн. (п. 43 розд. XV). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, вона виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 2 розд. ІІ Закону № 2148);

   після досягнення 60 років пенсія призначається за наявності страхового стажу не менше 15 років – по 31.12.17 р. Із 01.01.18 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: із 1 січня по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років, далі кожного календарного року додається по 1 року до досягнення з 01.01.28 р. не менше 35 років. Із цієї дати за наявності 40 і більше календарних років страхового стажу пенсія за віком призначається незалежно від віку. Для осіб, які не мають страхового стажу, встановлено інші умови виходу на пенсію (ст. 26);

   уточнюється порядок індексації та перерахунку пенсій (ст. 42);

   на перевірки органами ПФУ обґрунтованості видачі та достовірності поданих підприємствами, організаціями (далі – підприємство) та окремими особами відомостей про осіб, які підлягають пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей для визначення права на пенсію не поширюється дія законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності (ст. 44);

   органи ПФУ можуть вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, а також від фізосіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами ПФУ та порядок їх використання. Одночасно органи ПФУ позбавлені права вилучати документи, що свідчать про порушення порядку використання коштів ПФУ (ст. 64);

   змінено порядок пенсійного забезпечення окремих категорій громадян (новий розд. XІV¹);

   із 01.01.18 р. до страхового стажу для призначення пенсії за віком, зокрема, включаються періоди ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.98 р. по 30.06.2000 р. включно, які підтверджуються довідкою про реєстрацію як СПД; з 01.07.2000 р. по 31.12.17 р. включно – за умови сплати страхових внесків (ЄСВ) незалежно від сплачених сум (крім випадків звільнення від ЄСВ) (п. 3¹ розд. ХV);

   із 01.01.19 р. запроваджується перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування (п. 9 розд. ХV).

2. До Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464), зокрема, з 01.01.18 р.:

   максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнюватиме 15 мінімальним зарплатам (замість 25 ПМ для працездатних осіб) (п. 4 ч. 1 ст. 1);

   платниками ЄСВ визнаються також члени фермерського господарства (далі – ФГ), якщо вони не підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5¹ ч. 1 ст. 1);

   фізособи-підприємці (у т. ч. спрощенці) та члени ФГ звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4);

   платник ЄСВ, який не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі (було – році) або окремому місяці звітного кварталу (було – року), зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше її максимальної величини. Як і раніше, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 ч. 1 ст. 7);

   скасовується вимога до єдинників першої групи щодо суми ЄСВ, яка не може бути меншою за
0,5 мінімального страхового внеску та яка зараховується до страхового стажу пропорційно до сплати (виключено абзац другий п. 3 ч. 1 ст. 7);

   фізособи-підприємці (у т. ч. спрощенці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени ФГ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується (абзац третій ч. 8 ст. 9);

   за окремим договором про добровільну участь можна одноразово сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала ЗДСС (у т. ч. за період з 01.01.04 р. по 31.12.10 р.). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2 (ч. 5 ст. 10).

Роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям для обслуговування громадян (за їхньою згодою або згідно із законодавством у сфері захисту персональних даних) може надаватися інформація з Держреєстру ЗДСС. Юридичним і фізичним особам інформація з реєстру застрахованих осіб Держреєстру надається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом (ч. 1, 5 ст. 17).

3. До Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV, зокрема:

   до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником також за періоди, починаючи з 01.01.16 р., протягом яких особа не підлягала страхуванню, але нею або роботодавцем за неї було сплачено ЄСВ відповідно до Закону № 2464 (ч. 4 ст. 21);

   у період держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності самозайнятими особами матеріальне забезпечення за страховими випадками застрахованим особам призначається та виплачується робочим органом ФСС за місцем обліку діяльності чи реєстрації місця проживання таких осіб (ч. 1 ст. 30);

   застрахованим особам, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності, який є підставою для виплати лікарняних та декретних, засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає (ч. 1 ст. 31);

   максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 ПМ для працездатних осіб (у т. ч. особам, які втратили годувальника). Мінімальний розмір такої виплати потерпілому у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не може бути меншим за ПМ для працездатних осіб (ст. 42).

4. До Закону від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, зокрема:

   нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати пенсійного збору з таких операцій (сплачується за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса). Нотаріуси щокварталу, до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів ПФУ за місцем свого розташування звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна (у т. ч. інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого пенсійного збору) в порядку та за формою, визначеними КМУ (п. 9 ст. 1);

   із 01.01.18 р. для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднань, громадських та інших установ та організацій, об’єднань громадян та інших юросіб, а також фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників; їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юрособи, розташованих на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади (крім єдинників четвертої групи), об’єктом оподаткування будуть також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до 11.10.17 р. відповідно до пп. «б»–«з» ст. 13 Закону від 05.11.91 р. № 1788-XII (далі – Закон № 1788) та призначених після 11.10.17 р. відповідно до п. 2–8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (нормою визначено порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників) у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058 (абзац четвертий п. 1 ст. 2).

Також згідно зі змінами, унесеними до законодавства:

   із 01.10.17 р. пенсії виплачуються без урахування одержуваної зарплати (доходу) (ч. 6 ст. 85 Закону № 1788);

   із 01.01.18 р. пенсія працюючих пенсіонерів не підлягає індексації (виключено ч. 3 ст. 10 Закону від 03.07.91 р. № 1282-XII);

   нотаріуси надають органам ПФУ за їх письмовою вимогою протягом 10 робочих днів (далі –
р. д.) довідки про суму нотаріально посвідчених договорів. Такі довідки видаються виключно для перевірки сплати пенсійного збору (ч. 14 ст. 8 Закону від 02.09.93 р. № 3425-XII).

Закон України від 03.10.17 р. № 2148-VIII набув чинності з 11.10.17 р., крім низки норм, які набувають чинності в установлені цим Законом строки («Урядовий кур’єр» від 10.10.17 р. № 190).