Закордонне відрядження на службовому авто

НБУ в листі від 17.06.2016 р. № 25-0004/51559 зазначив, що в разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 км пробігу згідно затвердженого маршруту, визначеного в наказі (розпорядженні ) керівника підприємства. Відшкодовуються також інші витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля, збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

Юридичні особи з власними транспортними засобами (орендують, фрахтують) мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, в порядку, встановленому Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р № 200.

Використовувати іноземну валюту за допомогою платіжних карток юрособи можуть виключно для:

    отримання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;

    здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру;

    оплати експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України.

Якщо розрахунки в готівковій іноземній валюті під час відрядження за межами України на службовому автотранспорті за отримані послуги ремонту та техобслуговування цього автотранспорту не є імпортом товарів (мається на увазі оплата фізособою, яка не є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, від свого імені і для власного споживання послуг по ремонту та техобслуговування авто), то відповідні розрахунки за межами України не є розрахунками в межах торговельного обороту.

Такі операції здійснюються без укладення зовнішньоекономічного договору. На них не поширюється обмеження щодо здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через уповноважені банки.

Якщо ж зазначені операції є імпортом товарів, тобто мова йде про оплату послуг нерезидента від імені та за дорученням юридичної особи - резидента як українського суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, то вони є розрахунками в межах торговельного обороту. Такі операції повинні здійснюватися з укладенням зовнішньоекономічного (імпортного) договору і на них поширюються всі вимоги, встановлені валютним законодавством України для розрахунків в межах торговельного обороту, в тому числі і ст. 7 Декрету КМУ від 19.02.93 р № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".