Хочете врахувати податкові збитки, отримані від попередника? Тоді ідіть до суду!

Правонаступник ліквідованого підприємства за передавальним актом отримав суму непогашених збитків, які числилися у його попередника в податковому обліку. І вирішив зменшити свій об’єкт оподаткування переданих йому збитків. Але перед цим – так, про всяк випадок – запитав дозволу на цю операцію у ДФС. І, звичайно ж, податкова не дозволила.

Завважимо, що наш платник виявився далеко не першим і явно не останнім з тих, хто пристає до податкової з подібним питанням. І, судячи з кількості наявних роз’яснень, ДФС практично всім платникам спочатку рішуче відмовляє в праві на приєднання таких збитків (див., наприклад, Індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) ДФС від 16.01.18 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 19.02.19 р. № 596/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 03.06.19 р. № 2514/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 19.02.19 р. № 596/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). 

Багато платників погоджуються з таким рішенням ДФС і «забувають» про збитки. Але деякі уперті йдуть до суду і... їх старання не пропадають дарма!

Як показує практика, суд доходить висновку, що чинна редакція Податкового кодексу не містить заборону на врахування правонаступником збитків реорганізованих підприємств. І тим самим суд залишає за платниками право визнавати у своєму податковому обліку такі «реорганізовані» збитки. Після цього ДФС тут же погоджується з рішенням суду, скасовує свою «погану» ІПК і видає платникові нову – «хорошу». 

«Хороша» ІПК ДПС від 15.11.19 р. № 1350/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, яка видана платникові замість «поганої», підтверджує усталений звичай. Завважимо, що така ж історія відбулася, наприклад, і з ІПК ДФС від 23.10.17 р. № 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК («погана»), яку після рішення суду податківці замінили на ІПК ДПС від 10.05.18 р. № 2077/6/99-99-15-02-02-15/ІПК («хорошу»). 

Отже, рекомендуємо платникам, що опинилися в подібній ситуації, не здаватися, а звертатися до суду. Як показує практика, шанси відстояти своє право на «реорганізовані» збитки дуже високі. 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.11.2019 р. № 1350/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України на виконання рішення суду, та, враховуючи положення ст. 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з п. 2 ст.107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Отже, права за зобов’язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання, та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств за правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, у балансі правонаступника містяться відображення як власних активів, зобов’язань та капіталу, а також активів, зобов’язань та капіталу підприємства, що припиняється в результаті реорганізації.

При цьому у складі власного капіталу відображається нерозподілений прибуток (накопичений прибуток), який є наслідком у тому числі і всіх раніше отриманих прибутків чи/та збитків підприємства, що приєдналось.

Згідно з пп. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, у тому числі злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

За змістом п. 98.8 ст. 98 Кодексу у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до п. 98.9 ст. 98 Кодексу у разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Отже, вказані норми Кодексу не містять жодних обмежень щодо врахування правонаступником у складі від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів збитків реорганізованого підприємства.

З огляду на вказані норми, правонаступник приймає на себе усі права та обов’язки підприємства, що припиняється в результаті реорганізації, як платника податків, у тому числі від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Поточна редакція Кодексу не містить заборони на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації.

Підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Окрім того, п. 56.21 ст. 56 Кодексу, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, на підставі висновків Рішення суду до платника податків-правонаступника переходять усі права та обов’язки з урахуванням зобов’язань реорганізованого підприємства за сплати податків та можливістю врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування реорганізованого підприємства на підставі п. 98.9 ст. 98, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу податкова консультація, надана на виконання рішення суду, має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно ТОВ «...».