Коли не застосовується строк давності для нарахування штрафних санкцій

Чи є строки давності для застосування штрафів за порушення трудового законодавства?

Відповідно до п. 114.1 ПК граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених ст. 102 ПК.

Згідно з п. 102.1 ПК контролюючий орган, крім випадків, передбачених п. 102.2 ПК, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, установлених ПК, не пізніше закінчення 1 095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, розрахунку, звіту (далі – декларація) та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо декларація подана пізніше – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає грошових зобов’язань, платник уважається вільним від такого зобов’язання (у т. ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Коли платник податку подає уточнюючий розрахунок до декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою декларацією протягом 1 095 днів із дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 102.2 ПК грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ПК, якщо:

декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізособу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Декларація подається за звітний період у встановлені ПК строки контролюючому органу, у якому платник податку перебуває на обліку (п. 49.1 ПК).

Абзацом першим п. 49.2 ПК визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати декларації з кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників, у тому числі тих, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

http://http:/www./tr.sfs.gov.ua