Послуги митного брокера з декларування товарів: що з ПДВ?

Порядок оподаткування операцій з постачання супутніх послуг, що постачаються третіми особами, та порядок складання податкових накладних за такими операціями і формування на підставі них податкового кредиту безпосередньо залежить від договірних відносин, на підставі яких здійснюються такі операції.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.11.2019 р. № 1607/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування митному брокеру додаткових витрат, здійснених ним у межах виконання договору з надання послуг з декларування товарів при їх ввезенні на митну територію України; порядку складання податкових накладних за такими операціями та формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є митним брокером, який в межах виконання договору з декларування товарів, що ввозяться на митну територію України, укладеного з особою, яка ввозить такі товари (далі - Декларант), надає Декларанту також супутні послуги, пов’язані з такім декларуванням (допомога в проходженні фітосанітарного, ветеринарно-санітарного контролю, сертифікації продукції, тощо).

У зв’язку з наданням таких супутніх послуг митний брокер отримує відповідні послуги від третіх осіб - платників ПДВ, при цьому такі послуги отримуються ним від імені та за рахунок Декларанта. Декларант в подальшому компенсує митному брокеру витрати, пов’язані з отриманням таких послуг від третіх осіб.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, регулюються Господарським кодексом України, статтею 67 якого встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Особливості провадження митної брокерської діяльності регулюються главою 59 Митного кодексу України (далі - МКУ), згідно зі статтею 416 якої митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (стаття 417 глави 59 МКУ).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податної звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ).

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ також визначено перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках податкової накладної, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг та податковий номер платника податку - покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ, згідно з пунктом 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основи їх засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПКУ операції з постачання митним брокером послуг з декларування товарів є об’єктом оподаткування та оподатковуються ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ.

Податкова накладна за операцією з постачання таких послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких послуг, на особу, якій здійснюється постачання таких послуг на підставі первинних (бухгалтерських) документів, складених за такою операцією з урахуванням умов, передбачених у цивільно - правовому договорі.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, виникає саме у тієї особи, на яку складено таку податкову накладну (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

Слід зазначити, що порядок оподаткування операцій з постачання супутніх послуг, що постачаються третіми особами, та порядок складання податкових накладних за такими операціями і формування на підставі них податкового кредиту безпосередньо залежить від договірних відносин, па підставі яких здійснюються такі операції.

Разом з тим відсутність у зверненні детальної інформації щодо умов договору, укладеного між митним брокером та Декларантом, а також третіми особами, які надають супутні послуги, та щодо суттєвих обставин господарських операцій, що здійснюються такими особами, не дає змоги встановити та проаналізувати всі обставини та наслідки таких операції, необхідні для надання чіткої відповіді на порушені у зверненні питання.

Тому надання конкретної відповіді на порушене питання можливе лише після отримання повної та достовірної інформації щодо суті здійснюваних платником податку операцій та щодо умов цивільно - правового договору, укладеного вищезазначеними особами.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.