Трансфертне ціноутворення: все, що потрібно знати! (частина 1)

ДФС у листі від 02.02.17 р. № 2376/7/99-99-15-02-01-17 зазначило, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797). Основними змінами Закону N 1797 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими

Підпунктом 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн.     до 10 млн. грн.).

Слід зазначити, що нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Звіт про контрольовані операції

Передбачено перенесення граничного строку подання звіту про контрольовані операції з 1 травня на 1 жовтня року, наступного за звітним.

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) звіту про контрольовані операції.

Водночас подання платником податку уточнюючого звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому звіті.

Також Кодекс забороняє платнику податків подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2. Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2017 р.

Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись

Змінами до підпункту 39.2.1.1. Кодексу передбачено поширення контролю на операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Для адміністрування цієї норми передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій). Операції з такими контрагентами будуть визнаватись контрольованими тільки після затвердження зазначеного переліку. Разом з цим, відповідно до підпункту 41 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, річний обсяг операцій з такими контрагентами (10 млн. грн.) у 2017 році розраховуватиметься за весь звітний (календарний) рік.

Слід зазначити, що головним критерієм для віднесення операцій до контрольованих є несплата контрагентом - нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у країні, де він зареєстрований.

Отже, за умови сплати зазначеного податку нерезидентом у звітному році та за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" підпункту 39.2.1.1 Кодексу, операції з ним не визнаються контрольованими.

Також додатково до зовнішньоекономічних операцій із продажу товарів із залученням комісіонерів - нерезидентів контроль поширено також на операції з придбання товарів та придбання або продажу послуг, які здійснюються через комісіонерів - нерезидентів. Зазначимо, що застосування цієї норми не залежить від того, в якій державі (території) зареєстрований нерезидент, що є покупцем/продавцем товарів та/або послуг, або чи є цей нерезидент пов’язаною особою із платником податків.

"Низько податкові" юрисдикції - новий перелік

Для визначення операцій контрольованими підлягає оновленню перелік держав (територій), який затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Кодексу, що обумовлено змінами у критеріях, які враховує Кабінет Міністрів України під час його визначення, а саме:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні (вилучено уточнення, що така ставка має бути загальною);

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з цим Кодекс встановлює, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку Кабінету Міністрів України, визнаються контрольованими з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Тобто оновлений перелік держав (територій), затверджений у 2017 році, буде застосовуватись з 01.01.2018 р.

Контрольовані операції, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами

Законом N 1797 визначені умови застосування норм контрольованих операцій, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами.

Враховуючи, що при укладанні таких контрактів усі істотні умови договору (зокрема кількість та ціна товару) мають бути узгодженні та зафіксовані на дату укладання, у підпункті 39.3.3.3 Кодексу визначено, що у разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту. Якщо контрольована операція стосується експорту та/або імпорту товарів, що мають біржове котирування (підпункт 39.2.1.3 Кодексу) та здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, діапазон цін також розраховується на підставі форвардних або ф’ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту.

Разом з цим Законом N 1797 передбачена обов’язкова умова - для застосування цих норм платник податків має повідомити ДФС про укладення форвардного або ф’ючерсного контракту протягом 10 робочих днів з дня його укладання шляхом направлення до ДФС відповідного електронного повідомлення. Форма такого повідомлення буде затверджена Міністерством фінансів України.

Водночас Кодексом уточнено визначення поняття "форвардний контракт" як стандартизованого цивільно-правового договору (підпункт 14.1.45.3 Кодексу), стандартна (типова) форма якого (як й інших деривативів) буде затверджена Кабінетом Міністрів України (підпункт 14.1.45 Кодексу).

Зіставні юридичні особи

Оновленим підпунктом 39.2.2.2 Кодексу передбачено можливість при застосуванні методів трансфертного ціноутворення, які базуються на порівнянні показників рентабельності, використовувати для їх розрахунку фінансову інформацію юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією. Використання фінансової інформації юридичних осіб здійснюється у разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції та за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють зіставні операції з пов’язаними особами.

У підпункті 39.3.2.9 Кодексу зазначено, що використання інформації про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників дозволяється у разі одночасного дотримання таких умов:

1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну із діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконує зіставні функції, пов’язані з такою діяльністю;

2) якщо зіставна юридична особа не є збитковою (за даними бухгалтерської (фінансової) звітності) більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку показників рентабельності;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано більше 20 відсотків корпоративних прав іншої юридичної особи або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою участі більше 20 відсотків.

Діапазон цін (рентабельності) та медіана діапазону цін

Нова редакція підпункту 39.3.2.3 Кодексу уточнює, яким чином використовується медіана діапазону цін (рентабельності) у разі, якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває поза межами діапазону цін (рентабельності). В такому випадку розрахунок податкових зобов’язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування).

Статтю 39 Кодексу доповнено новим підпунктом 39.3.2.8, який конкретизує, що для розрахунку діапазону рентабельності для методів ціни перепродажу, "витрати плюс", чистого прибутку та розподілення прибутку може використовуватись:

інформація про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформація про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція, або інформація про зіставних юридичних осіб за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).

У разі використання фінансової інформації зіставних юридичних осіб за декілька податкових періодів (років) необхідно розраховувати середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Групування контрольованих операцій

Законом N 1797 передбачено право платника податку визначити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за сукупністю декількох контрольованих операцій із однією особою, поєднаних за принципом групування.

Підпункт 39.3.8 Кодексу визначає сутність принципу групування, який полягає у можливості об’єднання операцій для застосування методів ціни перепродажу, "витрати плюс", чистого прибутку та розподілення прибутку (насамперед, для розрахунку показників рентабельності) у разі, якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер.

Читайте також:
Щодо трансфертного ціноутворення

Трансфертне ціноутворення: все, що потрібно знати! (частина 2)