Прощена «дебіторка»: які податкові наслідки

Дебіторська заборгованість: причини та наслідки

Резерв сумнівних боргів: у яких випадках підприємству вигідно його створювати

У разі якщо лізингоотримувач не є платником податку на прибуток (крім фізичних осіб), або платником податку, який оподатковується за ставкою 0 %, то лізингодавець на дату прощення дебіторської заборгованості за поставлену техніку повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на суму такої прощеної дебіторської заборгованості.

У разі якщо лізингоотримувач зареєстрований в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, лізингодавець повинен збільшити свій фінрезультат на суму прощеної дебіторської заборгованості, що перевищує 4 % його оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.07.2019 р. № 3272/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питання списання дебіторської заборгованості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а)  заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленою законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 ПКУ.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на тку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначенім підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього ПКУ.

Оскільки відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ прощена дебіторська заборгованість не відповідає критеріям безнадійної заборгованості, тобто по якій минув строк позовної давності, то на таку дебіторську заборгованість не розповсюджується дія п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ щоцо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Водночас у випадку прощення дебіторська заборгованість відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги.

Згідно із п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового звітного періоду збільшується зокрема на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послу'), перерахованої неприбутковим організаціям,внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Тож, у разі якщо лізингоотримувач не є платником податку на прибуток (крім фізичних осіб), або платником податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків, то лізингодавець на дату прощення дебіторської заборгованості за поставлену техніку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої прощеної дебіторської заборгованості.

У разі якщо лізингоотримувач зареєстрований в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, лізингодавець повинен збільшити свій фінансовий результат на суму прощеної дебіторської заборгованості, що перевищує 4 відсотки його оподатковуваного прибутку попереднього звітного року відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.