Продаж е-грошей: чи потрібен РРО

При продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей за готівкові кошти та здійсненні розрахунків за товари (послуги) електронними грошима РРО застосовуються на загальних підставах за вимогами чинного законодавства. Водночас при продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Також РРО можна не застосовувати при здійсненні комерційним агентом операцій з розповсюдження електронних грошей на електронний гаманець споживача у разі відсутності місця проведення розрахунків, тобто якщо оплата споживачем за поповнення продавцем електронного гаманця здійснюється через мережу Інтернет, а поповнення електронного гаманця споживача продавцем (розповсюджувачем) також здійснюється через мережу Інтернет.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 28.05.2019 р. № 2428/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення Товариства щодо надання податкової консультації стосовно застосування РРО при здійсненні операцій з поповнення електронних гаманців користувачів електронними грошима та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи зобов’язане Товариство застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) при здійсненні операцій з розповсюдження електронних грошей за допомогою мережі Інтернет шляхом поповнення електронних гаманців споживачів та отримання оплати за такі операції з використанням електронних платіжних засобів (в тому числі платіжної картки)?

Чи зобов’язане Товариство застосовувати РРО при наданні користувачам послуг агента з розрахунків електронними грошима шляхом перерахування грошових коштів з використанням електронних платіжних засобів (в тому числі платіжної картки)?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265, визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Вимоги, що регулюють випуск та використання електронних грошей в Україні, викладено у статті 15 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положенні про електронні гроші в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 № 481.

Принцип роботи електронних грошей загалом полягає у тому, що будь-яке підприємство чи компанія може бути як у ролі торгівця, отримуючи електронні гроші за товари та послуги, так і в ролі користувача, оплачуючи ними свої покупки. Для цього компанія як юридична особа на підставі договору, укладеного з банком (емітентом або агентом з розрахунків), відкриває два електронні рахунки (гаманці) - один для отримання електронних грошей як торгівця, а інший - для розрахунку як користувача.

Щоб здійснити платіж, необхідно спочатку придбати за реальні гроші платіжні засоби системи (зобов’язання).

Вони зараховуються на електронний гаманець, а потім їх використовує користувач.

Поповнювати електронний гаманець можна через відділення банків, з якими співпрацює система, з платіжної картки, з поточного банківського рахунку або через платіжні термінали.

У разі надходження електронних грошей на електронний гаманець їх можна перевести в готівку або на банківський рахунок.

Враховуючи викладене, при продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей за готівкові кошти та здійсненні розрахунків за товари (послуги) електронними грошима РРО застосовуються на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства. Разом з тим, при продажу (розповсюдженні, придбанні) електронних грошей виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Також РРО можна не застосовувати при здійсненні комерційним агентом операцій з розповсюдження електронний грошей на електронний гаманець споживача у разі відсутності місця проведення розрахунків, тобто, якщо оплата споживачем за поповнення продавцем електронного гаманця здійснюється через мережу Інтернет, а поповнення електронного гаманця споживача продавцем (розповсюджувачем) також здійснюється через мережу Інтернет.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію