Чи призводить до збільшення доходу внесення додаткових вкладів у статутний капітал Товариства?

Внесення додаткових вкладів у негрошовій формі засновниками як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу, не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), за умови що вони мають грошову оцінку.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.07.2021 № 2930/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) надіслане листом Головного управління ДПС у Київській області, щодо збільшення додаткового капіталу Товариства за рахунок внесків засновниками у матеріальній формі – готових виробів та комплектуючих для подальшої реалізації кінцевим споживачам, без рішення про зміну розміру статутного капіталу, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків та планує збільшити додатковий капіталу Товариства за рахунок внесків засновником у матеріальній формі – готових виробів та комплектуючих для подальшої реалізації кінцевим споживачам, без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

Товариство, посилаючись на норми законодавства України, запитує:

1. Чи включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) внески засновника у матеріальній формі (готові вироби та комплектуючі), як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу?

2. Яким чином оподаткувати зазначені вироби, що будуть в подальшому реалізовані кінцевим споживачам?

3. Яким чином оподаткувати зазначені комплектуючі, що будуть використані для створення готових виробів?

4. Які виникають можливі додаткові податкові обов’язки у Товариства у цьому випадку?

Щодо першого та четвертого питань

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу, який ведеться з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 296.1 ст. 296, абз. 3 п. 44.2 ст.44 Кодексу).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 Кодексу суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника, не включаються до складу його доходу.

Згідно з частиною другою ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна норма міститься в частині четвертій ст. 18 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і для додаткового капіталу, а саме додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Отже, для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства.

Таким чином, внесення додаткових вкладів у негрошовій формі засновниками як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу, не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), за умови що вони мають грошову оцінку.

Щодо другого питання

У разі реалізації кінцевим споживачам готових виробів, внесених засновником як додатковий капітал, до складу доходу Товариства включається сума перевищення вартості реалізованої готової продукції над грошової оцінкою готової продукції, яка внесена засновником як додатковий капітал.

Щодо третього питання

У разі виготовлення готової продукції з комплектуючих, внесених засновником як додатковий капітал, для виробництва товарів та подальшої реалізації готової продукції споживачу до об’єкту оподаткування єдиним податком Товариства включається сума отриманого доходу за мінусом вартості цих комплектуючих відповідно до грошової оцінки при внесенні засновником.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).