Навіть часткове погашення дебіторської заборгованості тягне за собою застосування податкових різниць, звичайно, якщо прибутківець зобов'язаний їх застосовувати відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 09.07.2019 р. № 3156/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання податкової консультації щодо коригування фінансового результату до оподаткування при частковій сплаті дебіторської заборгованості та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.

Згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі - Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 19.10.2018 року N 842).

Згідно з Декларацією:

• сума витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.1.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;
• сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.1.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;
• сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;
• сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу) відображається в рядку 2.2.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Враховуючи вищевикладене, у разі отримання часткової сплати від дебітора, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та відображає в рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

При цьому зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.