Право «незалежника» на тимчасове звільнення від нарахування/сплати/звітування

Закон № 2464 надає можливість, зокрема, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

Відповідно до внесених Законом № 533 змін до Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть за бажанням застосувати тимчасове звільнення щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ тільки за себе.

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.07.2020 р. № 2867/К/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особою, яка є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність) і одночасно є найманим працівником та в межах компетенції повідомляє.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон № 5076-VІ), у статті 1 якого визначено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з. надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 статті 4 Закону № 5076-VІ встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).    

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, Радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (стаття 12 Закону № 5076).    

Інформація про найменування і місцезнаходження, організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується Радою адвокатів України.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем ;або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 63.5 статті 63, статті 65, пункту 178.1 статті 178 Кодексу особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік.

Відповідно до статті 65 Кодексу, статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), Порядку обліку платників податків і зборів, Ізатвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП, заяву за формою № 1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, обов'язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платника податків і як платника єдиного внеску виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально, і така діяльність не є припиненою або зупиненою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності, є платниками єдиного внеску (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464).    

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток). у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464).

Таким чином, Законом № 2464 обов'язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної прЬфесійної діяльності.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовам, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з нормами частини п'ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотка відповідно до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Загальні правила подання звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, зі, змінами, та доповненнями (далі - Порядок № 435).

Страхувальники (роботодавці), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (пункт 1 розділу III Порядку № 345).

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 453.

Водночас, відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 До Порядку № 435.

Отже, особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

При цьому відповідно до пункту 13 розділу II Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони таку діяльність.

Додатково повідомляємо, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 533) було внесено низку змін до Закону № 2464-VI.

Зокрема, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнено пунктом  9-10, згідно з нормами якого, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе.

При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Зазначаємо, що наведена норма не поширюється на роботодавців.

Водночас Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до пункту 9-11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з приписами якого тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року:

• несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
• неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
• несвоєчасне подання звітностїі, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, не застосовується.

Також протягом періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, Закон № 2464 надає можливість, зокрема, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов'язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску нa подання обов'язкової звітності.

Відповідно до внесених Законом № 533 змін до Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть за бажанням застосувати тимчасове звільнення щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тільки за себе.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і цоже використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.