Постачання самостійно виготовленої продукції: визначаємо хв бази оподаткування ПДВ

У разі якщо договірна ціна продажу самостійно виготовлених товарів/послуг нижча за їх звичайну ціну, то базу оподаткування ПДВ слід визначати виходячи зі звичайної ціни на такі товари

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 28.02.2020 р. № 836/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг, а також аналогічне за змістом звернення, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у Полтавській області, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Коде ссу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних  товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операції з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протяіом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів -виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Це визначеная не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 Кодексу.

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняні їх економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Таким чином, норми Кодексу (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):

• визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;
• встановлюють низку обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньсю інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;
• передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

Отже, у розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлені їх товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно із пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1307), у разі постачаная товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 139 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
• іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціш придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 (15 -Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, над фактичною ціною постачання).

Щодо питання 1 і 2

Якщо договірна ціна, за якою платник податку постачає самостійно виготовлені товари/послуги, нижче, ніж звичайна ціна на такі товари/послуги, го база оподаткування за операцією з їх постачання, відповідно до статті 118 Кодексу, визначається виходячи із звичайної ціни таких самостійно виготовлених товарів/послуг.

У цьому випадку, крім податкової накладної, складеної виходячії з фактичної ціни постачання, платник податку складає ще одну податкову накладну на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичне ю ціною постачання.

Щодо питання З

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

У разі, якщо собівартість продукції перевищує звичайну ціну такої продукції, то податкова накладна на суму перевищення собівартості над звичайною ціною не складається.

Додатково повідомляємо, що стаття 209 Кодексу, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, з 1 січня 2017 року втратила чинність

Крім того, норма Кодексу, згідно з якою база оподаткування за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, діяла лише у 2015 році.

Починаючи з 01.01.2016 до пункту 181.1 статті 188 Кодексу внесено зміни, згідно з якими база оподаткування операції з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.