Повний перелік випадків надання відпусток без збереження заробітної плати під час воєнного стану

Східне міжрегіональне управління Держпраці – порядок надання відпусток без збереження зарплати під час дії воєнного стану визначається: 

• Законом від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504);
• Законом від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Згідно з ч. 3 ст.12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504. Зазначений вид відпустки надається за взаємної згоди сторін трудового договору. 

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів (далі – к. д.), без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504. 

Крім вищевикладеного ст. 25 Закону № 504 встановлено, що відпустка без збереження зарплати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку у наступних випадках: 

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (у т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 к. д. щорічно; 

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 к. д.; 

3) матері або іншим особам, зазначеним у ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги – до досягнення дитиною 18-річного віку. 

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження зарплати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабміном; 

3¹) матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території; 

4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – тривалістю до 14 к. д. щорічно. 

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – тривалістю до 21 к. д. щорічно; 

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 к. д. щорічно; 

6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 к. д. щорічно; 

7) особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 к. д. щорічно; 

8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 к. д.; 

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; 

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 к. д.; 

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку; 

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад; 

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад; 

14) сумісникам – на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи; 

15) ветеранам праці – тривалістю до 14 к. д. щорічно; 

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи; 

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. 

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини; 

18) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, – тривалістю до 5 к. д. щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту – тривалістю до 5 к. д. у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту. 

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. 

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. 

Східне МУ Держпраці