За яких підстав можна перенести щорічну відпустку

Ініціатором перенесення строку надання відпустки, узгодженого графіком, може бути як працівник, так і роботодавець. Обов’язковим має бути перенесення за вимогою працівника.

Відповідно до ст. 11 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) щорічна відпустка на вимогу працівника має бути перенесена на інший період у разі:

• порушення власником або уповноваженим ним органом строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки згідно із ч. 11 ст. 10 Закону № 504 (не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку);
• несвоєчасної виплати працівнику власником або уповноваженим ним органом заробітної плати за час щорічної відпустки, що передбачено ч. 1 ст. 21 Закону № 504 (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки).

Відпустка також переноситься на інший період або подовжується відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 504 у випадках:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, а також настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• збігу щорічної відпустки з навчальною;
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням зарплати.

У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання установлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період із додержанням вимог ст. 12 Закону № 504.

Самостійно розв’язувати питання перенесення відпустки на інший період працівник не має права, тобто він не може використовувати залишок відпустки на власний розсуд. Навіть у разі продовження відпустки у зв’язку із хворобою невикористана частина відпустки після закінчення тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона має бути надана (лист Мінсоцполітики від 31.01.12 р. № 30/13/133-12).

В окремих випадках відпустка може бути перенесена за ініціативою роботодавця. Це, швидше, виняток із правил, зумовлений виробничою необхідністю у разі, коли надання відпустки в раніше обумовлений період може негативно вплинути на роботу підприємства. Це потребує дотримання таких умов:

• наявність письмової згоди працівника та згоди профспілки;
• частина відпустки (тривалістю не менше 24 к. д.) буде використана в поточному робочому році;
• основна частина відпустки становитиме не менше 14 к. д.

При цьому в наказі про перенесення відпустки бажано вказати період, коли саме планується її використати.

http://www.kr.dsp.gov.ua