Відповіді під час «гарячої лінії» надавали правознавці

З метою створення належних умов для набуття правових знань мешканцями Львівщини, в тому числі з питань оподаткування та правових відносин платників податків з органами фіскальної служби України, Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія”.

На запитання платників податків відповіді надавав начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Львівській області Ярослав Карпин.

Доброго дня, Ярославе Степановичу! Яким чином у суді оскаржити податкове повідомлення-рішення?

Згідно зі змістом п.56.18 ст.56 РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Водночас п.56.19 ст.56 Податкового кодексу визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Враховуючи положення ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, до адміністративного суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи інтерес, яке охороняється законом, порушено чи оспорюється. В контексті норм цього Кодексу має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність факту порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до п.1 частини другої ст.17 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як оскаржити рішення контролюючого органу, яке прийняте за результатами розгляду скарги платника податків?

Рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги платника податків не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 частини другої ст.17 Кодексу адміністративного судочинства і не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору, оскільки наслідком його винесення податковим органом є обов'язок відповідного територіального органу ДПС прийняти податкове повідомлення-рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до абзацу четвертого п.56.18 ст.56 Податковго кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Куди звернутись платнику податків для отримання податкової консультації в письмовому вигляді?

Відповідно до п.52.4 ст.52 Податкового кодексу України консультації у письмовій або електронній формі надаються контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Чи сплачує особа військовий збір з сум грошового забезпечення ?

В особи, яка перебуває у зоні АТО і отримує грошове забезпечення, на період її перебування у зоні антитерористичної операції, вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Чи передбачено звільнення від сплати земельного податку для учасників АТО?

Відповідно до ст.281 Податкового кодексу України для учасників АТО передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Також, місцевими радами можуть надаватися пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників.

Які штрафні санкції за невчасне подання податкової звітності у випадку, коли особа у цей момент перебувала у зоні проведення антитерористичної операції або на цій території розташоване її підприємство?

У випадку, коли особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні проведення антитерористичної операції або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності за таке порушення, оскільки антитерористична операція належить до форс-мажорних обставин. Але такий факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

Чи передбачені у Податковому кодексі пільги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для мобілізованих?

Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи — підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою — підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою — підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа — підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи — підприємця.

Які пільги мають учасники антитерористичної операції, члени їх сімей щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб?

Податковим кодексом України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включають та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО.

Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Для заохочення громадян до підтримки осіб задіяних в антитерористичній операції, встановлено, що не оподатковуються податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачена пільга і для самих благодійників – не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Зазначені пільги передбачені нормами статті 165 Податкового кодексу України.

Пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих через АТО, також не оподаткувуються.

Джерело: http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...